БОГДАН ПЕВНИЙ

 

БОГДАН ПЕВНИЙ

Богдан Петрович Певний (4 червня 1931, Луцьк — 7 вересня 2002, Нью-Йорк) — визначна постать української культури в діаспорі: блискучий художник, мистецтвознавець, письменник, журналіст та громадський діяч.

Його доля тісно переплетена з драматичною історією Волині та України XX століття, а діяльність стала потужним містком між українським мистецтвом в еміграції та на батьківщині.

 

1. Походження та волинське коріння

Богдан Певний народився в Луцьку у відомій і патріотичній родині:

• Батько: Петро Герасимович Певний — громадсько-політичний діяч, журналіст, посол до Польського сейму.
• Дядько: Микола Певний — відомий актор, режисер та засновник Українського Волинського театру в Луцьку (був розстріляний НКВС у Биківні в 1940 році).
• Хрещення: Малого Богдана охрестили в луцькій Хрестовоздвиженській братській церкві. Після ранньої смерті матері (Зінаїди Миць) у 1939 році хлопчика виховували дідусь із бабусею, а перші уроки малювання йому дав дядько Юрій Миць.

 

2. Шлях в еміграцію та освіта

У 1942 році за допомогою владики Мстислава (Скрипника) Богдан переїхав до батька у Варшаву, а згодом — до Німеччини.

• Навчався в українських гімназіях у таборах для переміщених осіб (Ділінґен, Ульм), де активно брав участь у пластовому русі.
• Почав вивчати журналістику в Мюнхенському університеті, де водночас публікував свої перші політичні карикатури в емігрантській пресі.
• У 1951 році переїхав до США (Нью-Йорк). Там здобув професійну художню освіту в Національній академії мистецтв, Студентській лізі мистецтв та Колумбійському університеті.

 

3. Творча та мистецька спадщина

Богдан Певний працював у кількох вимірах, залишаючись глибоко відданим українській ідентичності:

• Живопис та графіка: Писав глибокі філософські полотна (відома серія «Земля»), створював портрети, пейзажі та екслібриси. Як графік, проілюстрував чимало знакових видань, зокрема «Історію України» Івана Крип'якевича, читанки для шкіл українознавства в США, книги поетів-«шістдесятників».
• Мистецтвознавство та публіцистика: Автор понад 150 есе, глибоких розвідок та критичних статей про долі й творчість українських митців (як репресованих в СРСР, так і забутих на Батьківщині). Його тексти повернули в культурний обіг чимало імен. Посмертно вийшла його фундаментальна книга роздумів «Майстри нашого мистецтва».
• Редакторська діяльність: Протягом багатьох років був одним із ключових авторів легендарного українського часопису «Сучасність», а з 1996 по 2002 рік — його головним співредактором.

 

4. Громадська позиція

Він був дійсним членом Української вільної академії наук (УВАН), одним із лідерів Об'єднання митців-українців Америки (ОМУА). Після відновлення незалежності України Богдан Певний охоче інтегрувався у вітчизняний культурний простір, став членом Національних спілок художників, письменників та журналістів України.

 

Значна частина творчості Певного присвячена українській культурі, традиції й міфології. Особливо теплі ілюстрації до дитячих книжок: родина за різдвяним столом на Святвечір з усіма атрибутами Коляди та обов’язковими стравами на столі, дівчата в українському строї, які співають веснянки та водять танок. Художник вбачав у своїй діяльності велике пізнавальне і виховне значення — вчив дітей любити й розуміти далеку землю своїх дідів.

 

Творчі експерименти розпочав у експресивній манері, потім «бравурні мазки» витіснили кольорові площини й майстер зосередився на сюрреалізмі. Живопис наповнився символікою та деталізацією. Полотно «Земля» стало візитівкою Певного, а плакат із зображенням Тараса Шевченка та написом «Чи твої діти говорять моєю мовою?» масово розповсюджувався в Україні на початку 1990-х років. Саме його вивісили на стовпі перед Київською міською радою одночасно з першим синьо-жовтим прапором.

 

Похований видатний лучанин на українському пантеоні — цвинтарі Баунд-Брук у штаті Нью-Джерсі, США. Його постать залишається символом збереження українського культурного коду за межами України.

 

В 2005 році, після смерті Богдана Певного, його дружина Христина, діти та друзі з редакції «Сучасності» видали книгу «Майстри нашого мистецтва», куди увійшли статті та есеї, присвячені творчості українських митців — Михайла Бойчука, Олександра Орхипенка, Якова Гніздовського, Михайла Черешньовського та інших майстрів живопису, графіки і скульптури, роздуми про культурну спадщину українців і їх мистецьке життя поза межами України. У передмові академіка НАН України Івана Дзюби написано: «Вперше побачимо сукупний масштаб мистецтвознавчої праці Богдана Певного, – і він вражає».