понеділок, 17 серпня 2026 р.

ВАСИЛЬ ПАРАХІН. ЗБЕРЕГТИ ЖИВУ ТРАДИЦІЮ

 ВАСИЛЬ ПАРАХІН. ЗБЕРЕГТИ ЖИВУ ТРАДИЦІЮ


Василь Парахін належав до тих митців, для яких народне мистецтво було не спогадом про минуле, а живою мовою української культури. Упродовж десятиліть він досліджував традиційні ремесла, долучався до створення осередків народної творчості, розробляв власні підходи до відродження давніх художніх технік. Писав про народне мистецтво й головне — передавав знання далі. Його діяльність стала тихою, але важливою працею заради збереження української культурної пам’яті.
🎥 У нашому короткому відео — історія Василя Парахіна та його особливого зв’язку з Волинню. Поряд із документальними матеріалами у відео використано зображення, згенеровані за допомогою штучного інтелекту. Вони є художньою візуалізацією та не є документальними фотографіями. #ВасильПарахін #Волинь #НароднеМистецтво #УкраїнськаКультура #КультурнаСпадщина

середа, 5 серпня 2026 р.

ТВОРЧИЙ ЗАХІД ДЛЯ ЖІНОК ВПО

 

ТВОРЧИЙ ЗАХІД ДЛЯ ЖІНОК ВПО





Лялька-мотанка — це не просто вузлики та клаптики тканини. Це простір для спокою, медитації та закладання наймиліших бажань про мир і безпеку для своїх близьких.

5 серпня у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся майстер-клас «Лялька-мотанка». Навчити учасниць давньому українському мистецтву завітала майстриня Ольга Навротюк.

Майстриня принесла декілька зразків різних виробів, які жінки могли потримати в руках, запитатися про створення тієї чи іншої ляльки. Також вона показала книгу Ольги Тарасової «Ляльки-обереги. Мотанки, домовики, ангели, віночки». Вона містить понад 40 покрокових майстер-класів з фотографіями, опис сакрального значення кожного виробу та поради з виготовлення оберегів із доступних матеріалів. У даній книзі є покрокові інструкції створення ляльок із тканини, ниток, соломи чи трави. Історія та стародавнє значення кожного оберега. Схеми вишивок для прикрашання та підсилення захисної дії ляльки.

Популярні види ляльок із книжки:

Берегиня — захист роду та добробуту в оселі.

Травниця — оберіг від хвороб із ароматним наповненням.

Лялька на щасливе заміжжя або народження дитини.

Ангел-охоронець та великодні чи родинні віночки.

Під час майстер класу усі робили ангела-охоронця. Кожна створена лялька вийшла особливою — зі своїм характером та власною історією. Дякуємо пані Ользі за цю теплу зустріч, а учасницям — за щирі усмішки!

Захід мав на меті не лише ознайомити гостей із народними традиціями, а й надати їм можливість для арттерапевтичного відпочинку та соціальної інтеграції. Учасниці дізналися про прадавню символіку мотанки як родинного оберега та власноруч створили свої перші ляльки.

Бібліотека висловлює щиру вдячність Ользі Навротюк за проведення заходу та високий професіоналізм. Сподіваємося на подальшу співпрацю та чекаємо всіх охочих на наступних подіях!




















вівторок, 4 серпня 2026 р.

ЗАТИШОК, ЩИРІСТЬ ТА ЕМОЦІЇ

 

ЗАТИШОК, ЩИРІСТЬ ТА ЕМОЦІЇ

 

4 серпня простір нашої бібліотеки наповнився особливою атмосферою щирості та підтримки.

Ми провели інтерактивну гру «На емоціях» для людей, які вимушено залишили свої домівки та знайшли прихисток у нашій громаді.

Формат гри дав можливість кожному учаснику прислухатися до себе. Усі присутні мали змогу обрати картку з тією емоцією, яку вони відчували саме тут і зараз, та за бажанням поділитися своїми думками й переживаннями з іншими.

Це була не просто гра — це була глибока розмова про важливе:

  • 🕊 Про підтримку — коли відчуваєш, що ти не один зі своїми переживаннями.
  • 🌿 Про розуміння — коли можна відверто сказати про свій біль, тривогу чи, навпаки, маленьку радість.
  • Про відновлення — коли проговорювання емоцій допомагає віднайти внутрішній ресурс та спокій.

Дякуємо кожному учаснику за сміливість бути відвертими, за теплі слова та створити спільно простір довіри.

Бібліотека — це не лише про книги, це про людей та щирі зустрічі. До нових затишних зустрічей! 📚☕







пʼятниця, 31 липня 2026 р.

📚 АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ: ГЕНІЙ, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ НА ВОЛИНІ

 

📚 АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ: ГЕНІЙ, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ НА ВОЛИНІ


Чи справді можна знати понад 60 мов? Хто став одним із засновників Української академії наук? І чому життя видатного вченого завершилося трагічно? У новому відеоролику ми розповідаємо про нашого видатного земляка — Агатангела Кримського, життя і творчість якого назавжди вписані в історію України.
🎥 Для створення атмосфери епохи у відео використано згенеровані за допомогою штучного інтелекту ілюстрації, створені на основі історичних фотографій, портретів і документальних матеріалів. Це художня реконструкція, покликана допомогти сучасному глядачеві краще відчути дух часу та наблизити постать ученого. 📖 Запрошуємо до краєзнавчого відділу Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, де ви зможете ознайомитися з книгами Агатангела Кримського, матеріалами про його життя та діяльність, а також відкрити для себе нові сторінки історії Волині.

вівторок, 21 липня 2026 р.

ВІД ВОЛИНСЬКИХ ЯБЛУНЬ ДО МЕЛЬБУРНА

 

ВІД ВОЛИНСЬКИХ ЯБЛУНЬ ДО МЕЛЬБУРНА

 


Чи чули ви про людей, які, опинившись за тисячі кілометрів від рідного дому, стають справжніми «культурними амбасадорами» своєї Батьківщини? Саме таким був Степан Радіон — волинський письменник, журналіст, бібліограф та активний діяч української діаспори в Австралії.

Сьогодні розгортаємо сторінки його непростого, але надзвичайно плідного життя.

Степан Радіон народився 1912 року на Волині (у селі Сирно, нині — Василівка Луцького району). Юність його минула в атмосфері любові до рідного краю, проте події Другої світової війни змусили його залишити Батьківщину.

Пройшовши через табори для переміщених осіб у Німеччині, у 1949 році він вирушив на далекий зелений континент — до Австралії. Для багатьох імміграція ставала паузою в творчості, але для Радіона вона перетворилася на новий поштовх.

Творчий доробок:

Степан Радіон працював у багатьох жанрах — від художньої прози до бібліографічних досліджень. Його спадщина охоплює:

1. Проза та гумор: дзеркало діаспорного життя

У своїх художніх творах письменник тонко поєднував тугу за Батьківщиною, побутові реалії іммігрантів та самобутній український гумор.

·         «Вітамін "Ч"» (1981): Збірка гуморесок та сатиричних оповідань, де «вітамін Ч» символізує честь, чуйність і чудовий настрій, без яких важко вижити на чужині.

·         «Новий відпочинок» та «Охрімові дива»: Повісті та оповідання, де автор змальовує портрети українців, які намагаються зберегти звичаї та мову в англомовному середовищі.

·         «Збірка нарисів і спогадів»: Документально-художні твори, просякнуті теплою ностальгією за волинським дитинством, рідними пейзажами та сільським побутом.

2. Дитяча література та виховання молоді

Аби діти українських емігрантів не забували рідну мову, Радіон писав зрозумілі й повчальні оповідання:

·         «Оповідання для дітей»: Збірки, покликані привити малечі любов до України, її історії та традицій через прості й зворушливі сюжети.

3. Бібліографія та хроніка: подвиг дослідника

Найбільшим науковим внеском Степана Радіона вважається його масштабна робота з фіксації всього, що видавалося українцями в Австралії.

·         Серія «Альманах українського часопису в Австралії» та бібліографічні покажчики: Він вручну збирав, систематизував і описував сотні книг, газетних статей, памфлетів та листівок.

·         Завдяки його праці історики сьогодні мають систематизований літопис українського культурного життя на зеленому континенті за кілька десятиліть.

«Слово — це єдина зброя, яка зберігає народ, коли у нього відібрали землю». — з думок еміграційної літератури.

Чому його спадщина важлива для нас сьогодні?

1.      Документ епохи: Його твори — це живий архів того, як українці зберігали свою ідентичність у XX столітті за умов радянської окупації Батьківщини.

2.      Мовний заповідник: Проза Радіона зберегла багату волинську лексику, діалектизми та мовний колорит передвоєнного часу.

3.      Приклад відданості: Без державних грантів чи великих видавництв, власним коштом і зусиллями він видав десятки праць, щоб українське слово лунало у світі.

📚 Запрошуємо до бібліотеки!

У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва ви можете ознайомитися з працями про літературу української діаспори та відкрити для себе забуті сторінки волинського краєзнавства.

Чекаємо на вас у краєзнавчому відділі!

 

https://www.youtube.com/watch?v=bOhJuF70Blg

 

четвер, 16 липня 2026 р.

ГОЛОС ВОЛИНІ ТА БОЛІСНА ПАМ'ЯТЬ ХОЛМЩИНИ

 

ГОЛОС ВОЛИНІ ТА БОЛІСНА ПАМ'ЯТЬ ХОЛМЩИНИ

 


Коли ми говоримо про сучасну волинську літературу, неможливо оминути постать, яка стала її справжнім монолітом.

Йосип Струцюк письменник-шістдесятник, перший лауреат престижної премії імені Агатангела Кримського, заслужений діяч мистецтв України та почесний громадянин Луцька. Його творчий спадок налічує понад 60 книг: від тонкої ліричної поезії до глибоких історичних романів та дитячих казок.

Але за кожним рядком цього автора стоїть непроста доля, яка загартувала його характер і назавжди визначила головні теми його творчості.

 

Від депортації до волинських краєвидів

Йосип Струцюк народився 17 липня 1934 року в українському селі Стрільці на Холмщині (зараз це територія Польщі). У 1944 році його родину спіткала трагедія депортації — їх вивезли на Запоріжжя. Рятуючись від повоєнного голоду, у 1946 році родина перебралася на Волинь, яка й стала для майбутнього письменника другою батьківщиною, натхненням та прихистком.

Струцюк пройшов важкий шлях: працював у тракторній бригаді, навчався у вечірній школі робітників, а згодом закінчив Луцький педінститут. Він працював у музеї Лесі Українки в Колодяжному, був журналістом та навіть кінорежисером (його аматорська кіностудія «Джерела» свого часу здобула золото на міжнародному фестивалі).

 

Про що пише Йосип Струцюк?

Його творчість неймовірно багатогранна. Якщо ви тільки знайомитеся з автором, ось кілька напрямів, на які варто звернути увагу:

1. Історична проза та драма

Струцюк не боїться складних тем. Його романи та повісті — це спроба осмислити українську історію без прикрас. Він пише про козацтво, визвольні змагання та трагедію Холмщини.

·         Рекомендовані книги: «Бог задумав інакше», «Операція Burza, або Ми їх спільно винищимо», «Отаман Болбочан та інші».

2. Поезія та пісенна лірика

Його вірші надзвичайно мелодійні. Багато з них стали піснями, покладеними на музику відомими українськими композиторами (Олександром Білашем, Анатолієм Пашкевичем та іншими). Поетичне слово Струцюка — щире, образне й сповнене любові до рідної землі.

3. Твори для дітей

Письменник залишив неймовірні, добрі та повчальні казки й вірші для найменших читачів (наприклад, збірки «Місячний зайчик» та «Зозулині черевички»), які вчать любити природу й поважати ближніх.

"Письменник — це не просто той, хто складає слова у речення. Це той, хто крізь біль власного народу пропускає кожну літеру."

Йосип Струцюк також є одним із засновників громадсько-культурного товариства «Холмщина» у Луцьку та багато років очолював волинську «Просвіту». Його життя — це приклад того, як мистецтво стає зброєю у боротьбі за національну ідентичність.