понеділок, 13 вересня 2021 р.

Борис Харчук

Привіт всім нашим дорогоцінним читачам!

13 вересня у нас - лекція тернопільського колеги, письменника, літкритика і краєзнавця Сергія Синюка про досить таки відомого в 70-80-ті роки минулого століття письменника Бориса Харчука. Йому сьогодні – 90 років. І зізнаємось чесно, що не читають його твори і не цікавляться його життям волиняни. Бо не пропонують. Не пропагують. Не популяризують Харчука у нас. Він ніби «не наш», не стовідсотково волинський автор. Така, знаєте, маргінесність нападає. А ми от його згадаєм і пропонуєм вам, наші безцінні, бо такої багатої, шикарної мови творів ще треба пошукати в сучасній українській літературі. Борис Харчук і його сюрреалістичний реалізм, це не соцреалізм. Він не грішив отим «соц». Тому й заробив перший інфаркт заледве за 40 років, а другого не пережив. До речі, єдиний колись в Україні дитячий журнал «Малятко» придумав і створив з нуля Борис Харчук ( це – так, інформація на кшталт «між іншим»). Цей чоловік вартий уваги і пошанівки. Приходьте до нас у відділ краєзнавства, беріть все, що у нас є про Харчука і Харчукове, і буде вам щастя!

Ловіть всяке-всьо про Бориса Харчука разом із списком літератури, яка є в нашій бібліотеці. Начитуйтесь і надивлюйтесь.


Народився Борис Микитович 1931 року в селі Лози Збаразького району. Навчався на філологічному факультеті Кременецького педагогічного інституту.

Згодом його було вигнано звідти за складання пародій на керівництво вишу. Продовживши навчання в Полтавському педінституті, Харчук вступає на Вищі московські літературні курси. Деякий час працює журналістом.

За три десятиліття письменницької праці на полицю стала бібліотека томів з його іменем: романів «Волинь» (у чотирьох томах, 1959-1965), «Майдан» (1970), «Хліб насущний» (1976), «Кревняки» (1984), повістей і оповідань «Йосип з гроша здачі» (1957), «З роздоріжжя» (1958), «Станція «Настуся» (1965), «Закам'янілий вогонь» (1966), «Зазимки і весни» (1967), «Неслава» (1968), «Горохове чудо» (1969), «Помста» (1970), «Материнська любов» (1972), «Школа» (1979), «Невловиме літо» (1981), «Облава» (1981), «Подорож до зубра» (1986).

А ще твори, які не могли з'явитися за життя автора і лише тепер приходять до нас: роман «Межі і безмежжя» (написаний 1966р.), повісті «Українські ночі» (1985) та «Мертвий час» (1987), начерки роману «Плач ненародженої душі» (1980-ті роки), оповідання й новели.

Твори Бориса Харчука перекладені багатьма мовами: російською, білоруською, вірменською, таджицькою, англійською, іспанською та німецькою. Помер Борис Микитович Харчук від другого інфаркту в кардіологічній лікарні 16 січня 1988 року у Ризі. Йому було 57 років. Похований у Києві.

Фільм «Вишневі ночі» за твором Бориса Харчука був знятий на другому році незалежності. Вашій увазі коротко про сюжет фільму та уривок з нього: режисер Аркадій Микульський, відзнятий у 1992 році на кіностудії «Національно-культурний виробничий центр Рось».

Події фільму розгортаються в останні роки Другої світової війни в західноукраїнському містечку. Німці відійшли далеко на захід і містом панували радянські війська, принісши атмосферу напруженого очікування лиха. Життя провінційного міста, на перший погляд, мало розмірений та мирний плин, який переривався незрозумілими перестрілками на вулицях та несподіваними зникненнями колег по роботі. Але ця умовна тиша була всього-навсього прикриттям для підпільної діяльності армії нескорених, яка існувала поруч з радянською.

На тлі цих трагічних історичних подій розгортається історія кохання місцевої мешканки Олени Мартинюк (у виконанні Інни Капінос) і лейтенанта НКВС Славка Денисенка, який живе в місті під легендою військового лікаря (грає Володимир Шевельков). Вони мешкають поруч, спільно винаймаючи квартиру і не здогадуються, що належать до ворожих таборів.

Аж доки молодий лейтенант, отримавши завдання схопити зв'язкового УПА Калину, не дізнається, що цей таємничий агент і є його симпатична сусідка. Основні події, таким чином, розгортаються не в площині збройної чи ідеологічної боротьби, а саме в історії стосунків двох людей і їхньої особистої трагедії. Вони опинилися по різні боки барикад, але кохання розпорядилося по-своєму, і, зрештою, призвело обох до загибелі.

 



Література про Бориса Харчук та його твори, які є у фондах Волинської обласної бібліотеки для юнацтва

1.Буряк О. Борис Харчук "Планетник": жанрово-композиційна специфіка, проблематика, образна система / О. Буряк // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2014. – № 12. – С. 2–6.
2.Буторина І. І. Дім для Планетника : [розробка уроку з укр. л-ри по повісті Б. Харчука "Планетник"] / І. І. Буторина // Все для вчителя. – 2013. – № 11. – С. 67.
3.Василишин О. Історія одного літературного побратимства / О. Василишин // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 12. – С. 16–19.
4.Василишин О. Історія одного літературного побратимства: Борис Харчук та Іван Гнатюк / О. Василишин // Дивослово. – 2016. – № 9. – С. 52–54.
5.Василишин О. Листи до Бориса Харчука як джерело вивчення біографії письменника та духовних запитів доби / О. Василишин // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 1. – С. 14–18.
6.Василишин О. Топос тварини в епіці Уласа Самчука та Бориса Харчука [Електронний ресурс] / О. Василишин // Сучасні літературознавчі студії. – 2011. – № 8. – С. 396–404. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
7.Василишин О. Як прославилася Харчукова "Неслава" / О. Василишин // Слово і час. – 2011. – № 8. – С. 96–98.
8.Гончаренко Н. С. Б. Харчук. Повість-легенда "Планетник" : урок / Н. С. Гончаренко // Все для вчителя. – 2010. – № 34-35. – С. 80.
9.Гречанюк С. До слова чесного, живого : літ.-критич. ст. / С. Гречанюк. – Київ : Рад. письменник, 1987. – 252 с. – ISBN 5-333-00420-Х.
10.Гречанюк С. На тлі ХХ століття : літ.-критич. нариси / С. Гречанюк. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 311 с. – ISBN 5-333-00420-Х.
11.Грицюк Т. Харчукова "Волинь" стала відповіддю - продовженням Самчукової "Волині" : [роман "Волинь" Б. Харчука] / Т. Грицюк // Волинь-нова. – 2018. – № 3. – С. 12.
12.Гурбанська І. Наративний модус повістевої прози Бориса Харчука: внутрішній монолог (типи й функції) / І. Гурбанська // Сл. і час. – 2013. – № 6. – С. 36–59. ; Папка "Харчук Б.".
13.Данилевич М. Поетика образів-символів у романі "Майдан" Бориса Харчука [Електронний ресурс] / М. Данилевич, Н. Кушнірук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2014. – Вип. 41. – С. 38–44. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
14.Дроботько Н. Б. Харчук "Планетник" / Н. Дроботько // Українська мова і література. – 2012. – № 13. – С. 25–30.
15.Дубровський Р. О. Особливості хронотопу в оповіданні "Планетник" Бориса Харчука [Електронний ресурс] / Р. О. Дубровський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. – Вип. 45. – С. 20–28. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
16.Дяняшенко Н. Кожна людина, людський рід - з кореня добра і зла ... : за повістю Б. Харчука "Планетник" / Н. Дяняшенко // Укр. мова і літ. – 2014. – № 24. – С. 20–26.
17.Заоборна М. Асоціативний аспект художньої картини світу Бориса Харчука [Електронний ресурс] / м. Заоборна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2012. – Вип. 21/22. – С. 6–16.
18.Кощова А. Особливості семантики та функціонування колоративів в українській фразеології (на матеріалі творів Б. Харчука) [Електронний ресурс] / А. Кощова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2014. – Вип. 23. – С. 100–104. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
19.Кушнірук Н. Фашистська окупація крізь призму сприйняття українських селян у повістях «Ноїв ковчег» Г. Гордасевич та «Крижі» Б. Харчука [Електронний ресурс] / Н. Кушнірук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2015. – Вип. 43. – С. 112–119. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
20.Луцан Л. Інтертекстуальне поле роману "Кревняки" Бориса Харчука [Електронний ресурс] / Л. Луцан // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2011. – Вип. 32. – С. 139–147. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
21.Луцан Л. Стильовий синкретизм у романах Бориса Харчука / Л. Луцан // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. – Луцьк, 2013. – №13 (262) : Літературознавство. – С. 66–71.
22.Луцан Л. Традиції Богдана Лепкого у творах Бориса Харчука [Електронний ресурс] / Л. Луцан // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2012. – Вип. 36. – С. 80–84. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
23.Оляндер Л. К. Людина і світ у художньо-філософській концепції Бориса Харчука (на матеріалі тетралогії "Волинь") [Електронний ресурс] / Л. К. Оляндер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. – Вип. 45. – С. 71–91. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
24.Палихата Е. Я. Характеристика діалогічних конструкцій творів Бориса Харчука [Електронний ресурс] / Е. Я. Палихата // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2012. – Вип. 34. – С. 117–125. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
25.Панцьо С. Є. Про укладання словника фразеологізмів у художній мові Бориса Харчука [Електронний ресурс] / С. Є. Панцьо // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. – 2012. – Вип. 27. – С. 74–77. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
26.Пастух Б. Зупинка "Історична проза" / Б. Пастух // Дзвін. – 2011. – № 2. – С. 140–142.
27.Петричко І. Уроки життя і людської долі : за повістю-притчею Б. Харчука "Планетник" та казкою-притчею А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц". 7 клас / І. Петричко // Укр. мова і літ. в шк. України. – 2015. – № 5. – С. 41–45.
28.Плеса І. В. Світ дитинства у творах А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц" та Б. Харчука "Планетник" / І. В. Плеса // Пізнаємо граючи! Цікавинки для уроків світової літератури / [уклад. Ю. О. Кулікова]. – Харків, 2013. – С.60–66.
29.Полякова С. В. Деякі особливості кольорової палітри у творчості П. Загребельного та Б. Харчука [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2010. – Вип. 10. – С. 177–185. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
30.Полякова С. В. Єдність реалістичного й міфологічного в моделюванні світу в романах Б. Харчука [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2010. – Вип. 11. – С. 139–146. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
31.Полякова С. В. Людина як фокусний центр існування добра і зла у тетралогії Бориса Харчука "Волинь" [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2012. – Вип. 15. – С. 33–38. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
32.Полякова С. В. Міфологема дороги в романах Олеся Гончара та Бориса Харчука [Електронний ресурс] : (на прикладі прози О. Гончара) / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2013. – Вип. 16. – С. 102–107. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
33.Полякова С. В. Образ сонця як символ всевидющого божества у творах Бориса Харчука [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2014. – Вип. 17. – С. 125–129. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
34.Полякова С. В. Образ українця в романістиці Бориса Харчука [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2017. – Вип. 20. – С. 121–129. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
35.Полякова С. В. Своєрідність образу дерева як основного елемента моделі світу у прозі шістдесятників та дев'яностиків [Електронний ресурс] / С. В. Полякова // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту). – 2011. – Вип. 13. – С. 173–181. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
36.Психологічна структурованість канону художнього образу : (деякі аспекти теоретичних засад) // Презумпція доцільності: абрис сучасної літературознавчої концептології / Л.Тарнашинська ; Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2008. – C. 56–70.
37.Ритм та система символів як засіб організації художнього простору: проза Бориса Харчука // Презумпція доцільності: абрис сучасної літературознавчої концептології / Л.Тарнашинська ; Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2008. – C. 250–262.
38.Свистун Н. О. Складнопідрядні речення розчленованої структури зі значенням прямої і розчленованої структури зі значенням прямої і зворотної зумовленості (на матеріалі творів Бориса Харчука «Межі і безмежжя», «Майдан») [Електронний ресурс] / Н. О. Свистун // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. – Вип. 44. – С. 100–103. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
39.Сивокінь Г. М. Від аналізу до прогнозу : літературно-художній пошук і позиція критика / Г. М. Сивокінь. – Київ : Дніпро, 1990. – 446 с.
40.Синюк С. Тисячоліття волинської книжності : [літературознав. лекції] / С. Синюк. – Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2017. – 288 с. – (Серія "Ім’я на обкладинці" ; вип. 1).
41.Скаб М. Загальнонаціональне, регіональне та індивідуальне у зверненій мові Бориса Харчука [Електронний ресурс] / М. Скаб // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2012. – Вип. 21/22. – С. 16–26.
42.Слабошпицький М. Ф. Літературні профілі : літ.-критич. нариси / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Рад. письменник, 1984. – 310 с.
43.Слабошпицький, М. Ф. Тіні в дзеркалі : про час і про людей : те, чого ви не прочитаєте в історії літ. : [спогади] / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Ярославів Вал, 2018. – 736 с. : іл.
44.Співак І. Міфопоетичний світ повісті Бориса Харчука "Коляда" / І. Співак // Дивослово. – 2012. – № 2. – С. 52–56.
45.Співак І. Проблема зради у повісті Бориса Харчука "Панкрац і Юдка" / І. Співак // Українська мова і література. – 2008. – № 22-24. – С. 43–45 ; Папка "Харчук Б.".
46.Співак І. Проблема розпаду патріархального роду: психологічний вимір (за повістю Б. Харчука "Онук") / І. Співак // Слово і час. – 2008. – № 2. – С. 56–60.
47.Співак І. Е. Психологія зради в повісті Б. Харчука "Панкрац і Юдка [Електронний ресурс] / І. Е. Співак // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки. – 2014. – Вип. 2. – С. 126–131. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
48.Тараненко А. Своєрідність художнього вираження внутрішнього стану героя-дитини в українській прозі 1970-1980-х років / А. Тараненко // Слово і час. – 2017. – № 8. – С. 33–37.
49.Ткачук М. П. Жанрова своєрідність повісті "Шлях без зупинок" Бориса Харчука [Електронний ресурс] / М. П. Ткачук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. – Вип. 45. – С. 119–139. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання.
50.Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст.; у чотирьох кн. Кн. четверта / . В. Яременко, Є. Федоренко. – Київ : Рось, 1995. – 704 с. – (Бібліотека журналу "Дніпро").
51.Харчук Б. "Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів..." / Б. Харчук // Свого не цурайтесь : твори укр. письменників про рідну мову : антологія / упоряд. В. Лучука ; за ред. І. Лучука. – Тернопіль, 2009. – С. 373. – (Серія поетичних антологій ДИВООВИД).
52.Харчук Б. Слово і народ / Б. Харчук // Дивослово. – 2014. – № 12. – С. 31–37.
53.Цьома Л. О. "...В усіх нас гуде капелька небес" : Б. Харчук "Планетник" : урок / Л. О. Цьома // Все для вчителя. – 2010. – № 34-35. – С. 52–53.
54.Шимкін Г. Борис Харчук "Бабуня" : література рідного краю / Г. Шимкін // Українська мова і література. – 2015. – № 5. – С. 21–23.
55.Шмигін, М. Щоб стати письменником, пішов у "менти" / М. Шмигін // Вісник. – 2011. – № 36. – С. 16. ; Папка "Харчук Б.".
56.Щербина Л. Роздуми про сенс людського життя, добро і зло в повісті Б. Харчук "Планетник" / Л. Щербина // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2013. – № 2. – С. 19.
57.Якимович, В. А. Образ іншого у прозі Бориса Харчука і Діни Рубіної [Електронний ресурс] / В. А. Якимович // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – 2016. – Вип. 45. – С. 306–314. – ПБД "Пошук" : Періодичні видання

 

*************************************** 
Харчук Б. "Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів..." / Б. Харчук // Свого не цурайтесь : твори укр. письменників про рідну мову : антологія / упоряд. В. Лучука ; за ред. І. Лучука. – Тернопіль, 2009. – С. 373. – (Серія поетичних антологій ДИВООВИД).
Харчук Б. Слово і народ / Б. Харчук // Дивослово. – 2014. – № 12. – С. 31–37.
Харчук Б. М. Волинь : роман : тетралогія. Кн. 1, 2 / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1988. – 567 с.
Харчук, Б. М. Волинь : роман : тетралогія. Кн. 3, 4 / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1988. – 751 с.
Харчук Б. М. Зазимки і весни : повісті / Б. М. Харчук. – Київ : Веселка, 1989. – 431 с.
Харчук Б. М. Кревняки : (Довга гора) : роман / Б. М. Харчук. – Київ : Рад. письменник, 1984. – 541 с.
Харчук Б. М. Кревняки : роман / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1985. – 516 с. – (Серія "Романи й повісті" ; № 11).
Харчук Б. М. Кровные узы : роман / Б. М. Харчук ; пер.с укр. В. Россельса. – Москва : Сов. писатель, 1987. – 496 с.
Харчук Б. М. Майдан : вибр. твори / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1981. – 575 с.
Харчук Б. М. Невловиме літо : повісті / Б. М. Харчук. – Київ : Рад. письменник, 1981. – 343 с.
Харчук Б. М. Облава : повісті, оповідання / Б. М. Харчук. – Київ : Веселка, 1984. – 189 с.
Харчук Б. М. Подорож до зубра : повісті / Б. М. Харчук. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 386 с.
Харчук Б. М. Твори : в 4 т. Т. 1 : Майдан; Межі і безмежжя : романи / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1991. – 539 с.
Харчук Б. М. Твори : в 4 т. Т. 2 : Кревняки : роман / Б. М. Харчук ; [упоряд. Р. Б. Харчук]. – Київ : Дніпро, 1991. – 575 с.
Харчук Б. М. Хліб насущний : роман / Б. М. Харчук. – Київ : Рад. письменник, 1976. – 248 с.
Харчук Б. М. Шлях без зупинок : повісті / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1982. – 160 с. – (Серія "Романи й повісті").

пʼятниця, 10 вересня 2021 р.

Дорогоцінних наших краєлюбів вітаємо у вересні!



Згадалось, що саме в ці дні з 8 по 12 вересня в Новому Загорові гинули вояки чоти Берези, 44 повстанці проти майже 400 поліцаїв, жандармів, донских козаків та військових німецьких військ. Бої були страшні. Про ці вересневі дні 1943 року волинський журналіст і письменник Петро Боярчук написав книгу-хроніку «Бій під стінами храму». Приходьте і беріть читати. А поки пропонуємо вашій увазі матеріал Інтернет-видання «Українська правда» за 2011 рік про бій під Новим Загоровим. До слова, автор статті луганчанин…Так що, не кажіть, що писалось-говорилось…Просто там це не ЧУЛОСЬ.
Отож, згадаймо 44 вояків УПА 1943 року і наших військових сьогодні, які  ризикують своїм життям зараз у 2021 році щомиті на Сході. Згадаймо і помолимось за них…

УПА проти нацистів. Бій під Загоровим

Проти чоти з 44-х повстанців було кинуто роту німецької жандармерії, роту донських козаків і роту поліції - всього близько 400 осіб. Увечері до німців прибуло підкріплення - десять легких танків. Три німецькі літаки розпочали бомбардування монастиря.
Новий Загорів - невеличке село в Локачинському районі Волинської області. Основна його пам'ятка - Загорівський монастир, заснований, за переказами, ще з другої половини XII століття ченцями з Києва, які рятувалися від татаро-монгольської навали.
Заснований монастир був Петром Загоровським у XVI ст. Перша згадка про монастир датується 1566р і повідомляє, що за своє зцілення від хвороб шляхтич Загоровський розпочав будівництво мурованого храму на місці дерев'яного.
Наступний власник Нового Загорова - Фадій Чацький прибудовує до вівтарної частини новий монастирський двоповерховий братський корпус.


Монастир у Загорові сьогодні.
Фото: mr-brut.livejournal.com

Монастир до 1719 року був православним, потім прийняв унію. В монастирі перебував живописець Іов Кондзелевич, відомий перш за все п'ятиярусним іконостасом для монастирської Воздвиженської церкви у Скиті Манявському (1698-1705 pp.). Український іконописець у Загорові впровадив малярську й різьбярську школи. На той час ще молодий Іов для монастиря виготовив кіот (престол).
З Візитації 1824 р. довідуємося, що місцеві жителі з унії перейшли на православну віру. У 1886 р., під час експедиції по Волині, Загорівський монастир відвідав професор А. Прахов. Він виконав ряд фотографій, фіксуючи загальний вигляд головної монастирської споруди та її інтер'єр, які можна вважати першим відомим нам іконографічним матеріалом святині.
До 1917 р. Загорівський монастир не зазнав жодних змін.


Монастир у 1917 році. Фото: reibert.info

Відомо, що станом на 1908 р. в монастирі існувало три церкви: головна - Різдва Пр. Богородиці, приділена тепла Трьох святих (на першому поверсі південно-східного монастирського корпуса) і Воздвиження Чесного Хреста - в південному монастирському корпусі. Тоді ж у монастирі існувала початкова школа в пам'ять 900-ліття Волинської єпархії.
Після громадянської війни землі Західної України, в тому числі Володимир-Волинського повіту, куди входило село Новий Загорів, перейшли під юрисдикцію Польської держави. У 1921 р. Загорівський монастир знову повернули греко-католикам.
Влітку 1943-го року німецькі окупанти оголосили Україну "зоною антипартизанських операцій". До боротьби з українськими повстанцями було залучено Еріха фон дем Баха-Зелевскі - командувача німецьких проти партизанських формувань на Східному фронті.
На початку червня 1943 р. відділи УПА прогнали німецьку адміністрацію і встановили своє правління в кількох регіонах Волині - Турійську, Мацієві, Голобах, Селищі, Шацьку. Населення цих районів надавало їм усебічну допомогу як дійсним господарям рідної землі.


Всередині зруйнованого кількаденним боєм монастиря.
Фото: mr-brut.livejournal.com

Українські патріоти нападали на залізниці, порушували план руху поїздів, якими окупанти намагалися своєчасно доставляти військову техніку і військову силу для підкріплення своїх сил на тій чи іншій ділянці фронту, де зазнавали невдачі.
Так, у ніч з 23 на 24 червня 1943 р. було перервано залізничну лінію між станціями Немовичі-Малинськ по шляху Рівне-Сарни. В передніх вагонах їхало 150 гестапівців карного загону. Вони верталися з погрому польських та волинських сіл, а в останніх вагонах були гармати, танки, амуніція та всякі припаси.
Заспані гестапівці ще не встигли відчинити двері своїх вагонів, щоб довідатися про причину зупинки поїзда, як у передніх двох вагонах пролунали постріли. Сотенний командир Ярема із другом Дорошем стріляли по карателях. Гестапівці пробували тікати через вікна, але влучні постріли не давали ворогам вирватися з пастки. Вранці повстанці зі зброєю та амуніцією повернулися в ліс.
У травні і червні 1943 р. відділи УПА в постійних боях з гітлерівцями контролюють усе Полісся і Волинь, обмежують володіння окупантів лише територіями головних шосейних шляхів та залізничних ліній.
На початку серпня 1943 р. відділ УПА напав на непрошених гостей, які грабували населення Гнідави (Луцький район). У запеклому бою, що почався, повстанці знищили грабіжників, а пограбоване майно було повернено населенню.


Ще одне фото Загорівського монастиря.
З lumitar.blogspot.com

В ніч із 19 на 20 серпня відбувся напад повстанців на м. Камінь-Каширський. Після жорстокого бою повстанці перемогли і здобули цінні трофеї: понад 20 тис. набоїв, 5 кулеметів, 4 машини, понад сотню пістолетів, 16 друкованих машинок, 4 радіоприймачі, 11 коней з сідлами, 7 мотоциклів, 1 легкову машину, 15 полонених і багато продуктів. Ворог втратив 100 чоловік убитими.
Вдень 8-го вересня 1943-го року повстанська чота особливого призначення під керівництвом Андрія Марценюка ("Берези") увійшла до Нового Загорова. Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря, який на випадок зустрічі з німцями мав стати надійною точкою оборони.
Довго на "гостей" чекати не довелося. Проти чоти з 44-х повстанців було кинуто роту німецької жандармерії, роту донських козаків і роту поліції із фольксдойчів - всього близько 400 осіб. Необережно наблизившись до повстанських позицій, вони потрапили під шквальний кулеметний вогонь, втративши близько 40 бійців.
Німці спробували підпалити смолоскипами монастир і піти на штурм. Однак, все це виявилося безрезультатним - окрім нових втрат, окупанти не домоглися нічого.


Реконструкція бою під Загоровим.
Фото: volynnews.com

Зі спогадів учасників того бою:
"Загупали міномети, заторохкотіли кулемети, автомати... Одна за одною вибухали гранати, все злилося в один жахливий гул. Бій кипів, німці лізли як сарана, а разом з ними власівці та "фольксдойчі".
Бій тривав цілу ніч. До повстанців долинали крики німецьких радистів, які викликали допомогу. Коли стало розвиднятися, бійці побачили, що до німців прибули нові машини з солдатами. Береза обміркував ситуацію і дав наказ відступити з шанців до монастиря."
Тоді німцями було прийнято рішення запросити підкріплення. Повстанці ж, розуміючи трагічну складність свого положення, вирішили закріпитися в монастирі і тримати оборону в святих стінах.
Вранці 9-го вересня до Нового Загорова були перекинуті додаткові сили жандармерії. Підмога до німців прибула з трьох боків: з Володимира-Волинського, Горохова і Луцька. Перешикувавшись, вони негайно пішли в атаку, тож відступати було не просто. Але монастир був сполучений із шанцями ровом, завбачливо викопаним раніше, ним повстанці і скористалися.
Тепер проти повстанців виступало понад 700 бійців, котрі мали на озброєнні міномети та артилерію. Обстріл монастиря тривав цілий день, а увечері до німців прибуло підкріплення - десять легких танків. Також три німецькі літаки розпочали бомбардування монастиря. Повстанці витримали авіа удари, сховавшись у глибоких підвалах храму, і відбили нічний штурм.


Всередині монастиря сьогодні.
Фото: mr-brut.livejournal.com

10-те вересня стало справжнім випробуванням повстанського духу. Протягом цілого дня німецькі сили штурмували монастир.  Але кулеметник Коцюба, який сидів на дзвіниці, безперебійним кулеметним вогнем відкидав навалу противників.
З 44-х повстанців живими залишилося всього 18.
З ночі 10-го до середини дня 11-го вересня німецькі окупанти обстрілювали монастир з артилерії, танків та мінометів, а надвечір знов пішли на штурм монастиря. Повстанці втратили пораненими ще трьох побратимів, в тому числі і свого командира Березу, але позицій не здали.
Вночі на 12-те вересня вони вирішили прорватися з оточення. Сховавши у підвалах храму поранених товаришів, повстанці розділилися на дві групи по шість чоловік і, вдаривши по німецьким окупантам одразу у двох напрямах, вирвалися зі смертельного кільця.
О 5-й годині ранку, користуючись густим туманом, упівці кинули на позиції ворога гранати і у спричиненому безладді пішли на прорив... Кулеметнику Коцюбі, який лежав поранений на дзвіниці, пощастило також врятуватися, вже після того, як затих бій.


Пам'ятник воїнам УПА біля стін монастиря. 
Фото: mr-brut.livejournal.com


Зранку 12 вересня 1943 року німці увійшли до монастиря. Почувши стогін, вони виявили одного зі схованих поранених і повісили його того самого дня.
Трупи 29 захисників монастиря зібрали й поховали місцеві селяни. Вони ж увечері 12 вересня, після відходу німців, знайшли у підвалах і врятували ще двох поранених.
Повстанці втратили 29 осіб у бою, один був убитий у полоні, дванадцятеро вирвалися, а двох врятували місцеві жителі. Німецькі втрати оцінюються в 90-100 чоловік убитими та 150-200 пораненими. За іншими джерелами, німецькі втрати оцінюються в 540 чоловік убитими та більше 700 поранених.
Монастир був зруйнований, але частково уцілів до наших днів.


Шматочок пам'ятної таблиці крупним планом. 
Фото: gaidamaky.pp.net.ua

Про боротьбу чоти Берези видана повість-хроніка Петра Боярчука "Бій під стінами храму" та поема поета-шестидесятника Миколи Холодного "Пам'яті 29".
В Загорові на горі (повстанська пісня)
Слова: невідомий Музика: невідомий

1. В Загорові на горі,
у старім монастирі,
у неділю, рано-вранці,
там молилися повстанці.

2. "Благослови, Божа Мати,
на ворогів міцно стати,
боронити Україну
по лицарськи - до загину."

3. "Борітеся, мої діти,
бідну землю бороніте,
за прикладом мого Сина
встане з мертвих Україна."


Кліп на жалісливу пісню Тартака "Не кажучи нікому" знімався у стінах Загорівського монастиря

4. В понеділок, на світанку,
в Загорові блищать танки,
гудуть авта й літаки –
облягають німаки.

5. "Друзі, алярм, гей вставайте,
монастиря не давайте,
бороніте Україну."
"Здобудемо або згинем!.."

Дмитро Снєгирьов
Президент благодійного фонду "Підтримки Українських ініціатив" (Луганськ)
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/15/54886 (посилання до газети «Історична правда»)