ВІДНОВЛЕННЯ У БІБЛІОТЕЦІ

Для відновлення та психологічної підтримки родин захисників 14 лютого у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася Віднова від МдС, уже 156, організована Русланом Теліпським.

Для дітей Небесного Легіону, Любарта та Наших Героїв була «Мульттерапія», яку провела Любов Фрадинська.

Спочатку усі читали дитячу книгу Миколи Мартинюка «Розбишацькі рими», відгадували загадки, а тоді виліплювали із пластиліну героїв та створювали цікаві мультісторії.

У бібліотеці є різноманітні ігри, отже кожен зміг вибрати для себе гру до вподоби, та взяти участь у ігровому сеті «Гра та правила».

Менші гралися магнітами, кубиками, ляльковим будиночком. Старші складали пазли, грали у такі ігри, як «Прапори світу, «Ферму» та «Хто я?».

Діти з радістю взяли участь у майстерках. Із Яною Шевчук розмальовували гіпсових зайчиків та ведмедиків, прикріплювали до них сердечка, щоб подарувати любимим матусям.

Мирослава Сітовська проводила майстер-клас із розпису імбирного печива. Діти пробували на смак глазур та посипку, вимальовуючи різноманітні візерунки на срдечках.

Для дружин відбулася зустріч із фітнес-тренеркою та лекція про самомасаж з Іриною Мельник. Окрім цього, Світлана Сацюк говорила усім про здоровʼя та запропонувала лекцію по бізнес-маркетингу, «Як відкрити свою справу», наводячи приклади з власного досвіду, адже рік тому запрацював її масажний кабінет.

А бібліотека не лише місце книги та  отримання інформації, але й простір для емоційного та психологічного відновлення через творчість та ігри.

Такі зустрічі – це як «ковток повітря» під час різноманітних випробувань. 

                                    

                                   ЛЕСЯ УКРАЇНКА ТА МУЗИКА

12 лютого Любов Фрадинська, завідувачка відділом краєзнавчої роботи Волинської обласної бібліотеки для юнацтва провела  поетично-музичний захід «Горить душа її поезії над краєм» до 155-річчя від дня народження Лесі Українки (1871–1913), української письменниці, поетеси, драматургині, критикині, перекладачки, громадсько-культурної діячки.

Для вчителів музичного мистецтва, слухачів Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти показали відео сюжет про життя та творчість геніальної нашої землячки та продемонстрували книги, які висвітлюють дотичність її творів до музичного мистецтва.

Із викладачкою Луцької музичної школи № 1 імені Фридерика Шопена, лауреаткою міжнародних, всеукраїнських  конкурсів та фестивалів   Іриною Котлицькою-Марчук розповіли про величезний доробок композитора Мирослава Стефанишина, він писав музику на вірші Лесі Українки.

У її чудовому виконанні прозвучали пісні за його музикою «Давня весна» та «Горить моє серце», концертмейстер Наталія Коцюрба. Звучала також  пісня «Напровесні», на музику Олександра Левицького.

 

Особливе місце посідала музика в житті Лесі Українки. Її зв'язки з музичним мистецтвом були постійними й різноманітними.

Ще маленькою Леся, зачарована картиною нічного неба, якось сказала: «Хмарки пливли і пливли крізь місяць одна за одною піцикато», а іншим разом порівняла: «У садку стояла така співоча тишина, ніби грали піанісимо в найніжнішому адажіо». А в одному з листів з Італії вона писала: «Вчора тут вибухнула суто вогнегірська гроза, громи народжувалися крещендо».

Леся Українка володіла технікою гри настільки, що могла вільно читати з аркуша доволі складні твори класичного репертуару, виконувати в колі близьких друзів окремі сонати Бетховена, ноктюрни і вальси Шопена, п'єси Шумана, Шуберта, твори Лисенка, Завадського…

Вона з об’єктивних причин  не могла реалізувати своє музичне покликання безпосередньо, проте реалізувала його в літературній творчості.

Не випадково перша її поетична збірка «На крилах пісень» (1893) відкривається циклом «Сім струн», що має не тільки музичну назву, а й музичне оформлення кожної із семи його поезій. Їм авторка дала назви нот…

Майже до кожної поезії циклу Леся Українка додає у дужках музичний підзаголовок, а до перших трьох ще й музичний термін, який вказує на темп, характер чи спосіб виконання.

Зміст поезій у циклі «Сім струн» підпорядковується їхній формі, не навпаки, на що звернув увагу й О. Рисак: гімн звучить так само урочисто і поважно, як «до», а колискова — так само ніжно й заспокійливо, як «мі». Отже, музичність «Семи струн» виявляється передусім в їхньому відповідному технічному оформленні,

у наданні літературним текстам ознак нотного запису, а авторській рецепції їхніх ознак гри на музичному, тут — струнному інструменті, що підтверджує і початок підсумкової поезії циклу: «Сім струн я торкаю, струна по струні, // Нехай мої струни лунають, / Нехай мої співи літають // По рідній коханій моїй стороні». Тут музика — техніка, сукупність музичних прийомів, використаних у поетичному циклі загалом і в кожній поезії циклу зокрема.

Наступний етап осмислення музики в Лесі Українки — нарис «Голосні струни» (1897). Тут титульний образ — уже не струни музичного інструмента, а струни душі. Музика в нарисі, а саме романс Шумана «Ich grolle nichts», точніше, сама його мелодія, яку виконує на фортепіано Настя, то мелодія душі, невербальний вияв почуттів героїні, невербальна мова її душі, на що вказує й епіграф до твору, взятий в італійського поета Лоренцо Стеккетті: «Квіти, що народились в моєму серці, вірші, що їх я придумав, але не написав, слова кохання, що їх не сказав тобі».

У драмі-феєрії «Лісова пісня» (1911) Леся Українка сконцентрувала всі можливі музичні сенси, весь свій досвід осмислювання музики, зокрема тому твір можна вважати лебединою піснею письменниці… Пряме значення музики в «Лісовій пісні» Леся Українка передає в таких же прямих нотних записах народних волинських мелодій, які сама підібрала, пронумерувала в ремарках і подала окремо від основного тексту драми, вочевидь, з думкою про її інсценізацію…

Найсуттєвіше Леся Українка вклала в назву драми. Слово «пісня» незалежно, розглядати його як музичний чи літературний термін, об’єднує два мистецтва — музику та літературу. У драмі не фігурує конкретна пісня, за задумом авторки тут повинна звучати інструментальна музика. Піснею є сама драма: музика до неї — народні мелодії (ще й тому авторка приділила їх виконанню особливу увагу), а її текст — репліки персонажів у поетичній формі… Ідею «Лісової пісні» можна сформулювати одним словом — гармонія.

ПОЧЕСНИЙ АМБАСАДОР БІБЛІОТЕКИ

 

ПОЧЕСНИЙ АМБАСАДОР БІБЛІОТЕКИ

 

31 січня у Волинській обласній бібліотеці відбулася 155 «Віднова від МдС».

В рамках  цього проєкту вже більше року на базі нашої книгозбірні Руслан Теліпський, очільник волонтерського руху «Меценати для солдата», організовує різні заходи з відновлення дітей, матерів та дружин небесних і зниклих безвісти, тих що у полоні воїнів.

Головна мета таких заходів – об’єднувати ці родини між собою, налагоджувати співпрацю, комунікацію та дати їм зрозуміти, що вони не залишаються наодинці з їхнім горем та зі своїми проблемами.

Діти як завжди проводять насичено час, а їхні мами теж мають цікаве спілкування, отримують психологічну допомогу, також беруть участь у майстерках, арт-терапії та різноманітних курсах оздоровлення. На таких зустрічах родини згуртовуються, зріднюються і дуже чекають, щоб зустрітись знову.

Отож, у крайню суботу другого місяця зими, знову  зібралися на ресурсну зустріч  Родини Небесного Легіону. У цей день кожен ще мав нагоду привітати  очільника волонтерського руху Руслана Теліпського з Днем народження! Діти радо обіймали його, дарували власноруч виготовлені подаруночки та  малюнки. Жінки спекли тортики та смачні рулети, приємним подарунком був фотоальбом із надрукованими світлинами попередніх віднов, усі роздивлялися та пригадували, як вперше вирішили відвідати духовно-психологічну Віднову, як познайомилися одна з одною, дякували Русланові та бібліотеці, що створюють комфортні умови для відновлення.

Директорка бібліотеки Алла Єфремова вручила визнання Русланові Теліпському  «Почесним амбасадором бібліотеки».

Вона вітала його та говорила: «Сьогодні Ви воїн і організатор волонтерської спільноти, що працює на потребу родин наших Героїв.

Дякуємо, що Ви є надійним партнером Волинської обласної бібліотеки для юнацтва, який популяризує бібліотеку, її послуги та цінності, формуючи позитивний імідж.

Ви є обличчям та голосом закладу, залучаючи нову аудиторію через рекомендації, соцмережі та участь у подіях, сприяєте оновленню книжкових фондів та технічного забезпечення».

Для дітей та дорослих впродовж дня були:

 Ігри та розваги від Любові Фрадинської.

Виступ Театральної студії "Чудасія" Волинського театру ляльок, режисерка Алла Скрипічук.

Майстеркласи від :

Юліі Димарчук - валяння вовною, Вікторії Пастерук – розмальовування гіпсових пташечок та декоративних підсвічників.

Мирослава Сітовська порадувала усіх імбирним печивом, яке діти розмальовували та пробували чи смачненьке.

А ще, була піца від піцерії «Добрий шеф».

 БІБЛІОТЕКА - ПРОСТІР ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

17 січня у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася Віднова від МдС #151 організована  Русланом Теліпським та Любою Фрадинською для Дітей Небесного Легіону та Дітей Наших Героїв.

Це ще і ще раз показує, що бібліотека не лише місце книги та  отримання інформації, але й простір для емоційного та психологічного відновлення через творчість та ігри.

Вона є важливим ресурсом для дітей, які щодень чують тривогу, що пережили втрату, дає їм можливість безпечно виражати свої емоції, відновлювати почуття контролю та підтримувати зв'язок з навколишнім світом.

Під час віднови діяв проєкт #Гра_та_правила, який ми проводимо в рамках «Humacoop - Amel France Fondation de France Ville de Grenoble La Guilde Council of Europe».

Ігри дуже важливі для дітей. Вони навчають вирішувати проблеми, слідувати правилам, розуміти взаємозв'язки, керувати емоціями та взаємодіяти в команді. Розвивають у дітей компллекс навичок: логічне, критичне мислення.

Допомагають дітям  спілкуватися, ділитися, працювати в команді, обмінюватися ідеями. Виробляють самоконтроль, дисципліну, вміння керувати своїми емоціями, самостійність, відповідальність, лідерські якості, взаємоповагу.

Окрім ігор для дітей був запропонований майстер-клас «Зимові вироби» від дизайнерки Вікторії Паструк. Кожен мав змогу вибрати собі гіпсову пташечку, або підсвічник, розмалювати його та декорувати його стрічечками, ялинковими гілочками.

Творчий процес допомагає гармонізувати внутрішній стан, зняти психічну напругу, імпульсивність та тривожність.

Таким чином, арт-терапія перетворює бібліотеку на багатофункціональний центр, де діти не лише читають, а й досліджують себе та світ через безпечне творче самовираження.