60 років від дня народження С. С. Бусел-Костюк (1963 – 2017) – волинської
поетеси, журналістки, педагоги ні.
Світлана Степанівна Костюк (дівоче прізвище Бусел) народилася в с. Кукли Маневицького
району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Дівчина навчалась в
рідному селі у школі, яку закінчила із золотою медаллю. Закінчила Луцьке
культурне-освітнє училище за спеціальністю бібліотекар та філологічний
факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині
Волинський національний університет імені Лесі Українки). Вона займалася в
обласній літературній студії «Гранослов» під керівництвом Михайла Пронька.
Світлана працювала бібліотекарем, була кореспондентом районної газети у зоні
Чорнобильської АЕС, викладачем рідної мови, директором школи у Іваничівському
районі, а також головою районної громадської організації «Спілка Чорнобиль
України».
Волинська поетеса є автором книг поезій «Спалахи душі» (1998), «Наодинці зі
світом» (2012), «Маленьке диво» (2012), «Листи без конвертів» (2013), «Мереживо
чудес» (2014), «Про що шепотіли листочки» (переклади польською, 2014),
«Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах» (2015), «Barefoot to the
sky» («Босоніж в небо», переклади англійською, США, Нью-Йорк, 2016), «Зцілення
любов’ю» (Чернівці, «Букрек», 2016).
Твори С. Бусел-Костюк перекладені англійською, польською, російською, італійською,
іспанською мовами. Друкувалась у колективних збірках «Перевесло», «Мамина
криниця», «Апостол правди і науки», «Викрадення Європи», «Воїнам світла»,
«Осінь у камуфляжі», «Подяка Богу», «Скіфія – 2014», «В століттях чатує Чернеча
гора», «Натхнення», «Вінтаж», «Антологія сучасної української літератури»,
«Берегиня» та ін., журналах «Дзвін», «Дивослово», «Золота Пектораль»,
«Буковинський журнал», «Світязь», «Склянка часу», «Ангелятко», «Світ дитини»,
«Педагогічний пошук», «Український вісник», газеті «Літературна Україна» та в
періодичних виданнях США, Італії, Польщі, Румунії, Ізраїлю. Вона була автором
близько 50 пісень. Події в Україні 2013–2014 років поетеса яскраво відобразила
у віршах, що увійшли до книжки поезій Світлани Костюк «Траєкторія
самоспалення». Чимало поезій присвячено Революції Гідності та війні на Сході
України.
Світлана була учасницею численних міжнародних та вітчизняних форумів і конференцій,
зокрема: Міжнародного польсько-українського проєкту «Школа в громаді, громада в
школі» (2003–2004 рр.), всеукраїнських поетичних фестивалів, форумів, у
Міжнародній конференції «Сестри по обидві сторони Збруча» (2014). Вона побувала
у Пакистані 2013 року як учасниця міжнародного конгресу «Література і мир».
Волинська поетеса здобула перемогу у IІ міжнародному поетичному конкурсі
«Чатує в століттях Чернеча Гора», у Всеукраїнському конкурсі ім. Леся Мартовича
(2014), стала лауреатом першої Всеукраїнської літературної премії ім. Івана
Низового.
У березні 2015 року С. С. Бусел-Костюк стала Членом Національної спілки
письменників України. В цьому ж році в Неаполі (Італія) вона отримала премію
Міжнародного літературного конкурсу «Між словом і вічністю», у якому взяли
участь 452 учасника з різних країн. У наступному році знову в Італії поетесу
відзначено Міжнародною премією літературних критиків за малу прозу.
Останні два роки свого життя поетеса боролася з важкою хворобою – раком
легенів. Перенесла 5 хіміотерапій. Світлана Степанівна дбала про хлопців з
Волині, які верталися із зони АТО, підтримувала родини тих, чиї діти загинули. 6
січня 2017 року у Нововолинську Світлана Костюк відійшла у вічність.
Література
Бусел-Костюк С. Про Україну ; Люблю сосновий ліс ; Від долі утікала я ;
Спогад ; Заснула осінь в мене на плечах ; Острів кохання ; «Пам’ятаю, ми довго
їхали...» ; Голос скрипки На Світязі ; Повернення додому ; Моє Полісся ; Дівчина-полісяночка
; Волинь : [поезії] / С. Бусел-Костюк // Мамина
криниця : поетич. альманах / [ред. Т. Купровська]. –
Нововолинськ, 2011. – Вип. 1/2011. – С. 15–23.
Бусел-Костюк С. Спалахи душі : поезії
/ С. С. Бусел-Костюк. – Луцьк : Надстир’я,
1998. – 64 с.
Костюк С. До сонцяраєкторія і рух : [вірші] / С. Костюк
// Дзвін. – 2017. – № 7. – С. 131–137.
Костюк С. Мереживо чудес : вірші для дітей дошк. і мол. шк. віку
/ С. С. Костюк ; худож. А. Костюк. – Чернівці :
Букрек, 2015. – 28 с. : іл.
Костюк С. Світло на пуантах : [вірші] / С. Костюк
// Дзвін. – 2015. – № 8. – С. 80–82.
Костюк С. Траєкторія самоспалення : щоденник. записи у віршах
/ С. С. Костюк ; [худож. А. Костюк]. – Чернівці :
Букрек, 2015. – 144 с.
*********
Дроздовський Д. «Я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою...» :
[про Світлану Костюк] / Д. Дроздовський // Українська літературна газета. –
2017. – № 3. – С. 14.
Костюк С. «Всі люди планети сміються і плачуть від того самого...» :
[інтерв’ю з поетесою С. Костюк про виступ на Міжнар. конгресі «Л-ра і мир»
письм. І. Павлюка] / С. Костюк ; А. Лісова
// Волинь-нова. – 2014. – № 13. – С. 10.
Лісова А. Її душа босоніж у небо пішла – шукати Бога... : [про Світлану
Костюк] / А. Лісова // Волинь-нова. – 2017. – № 2. – С.2.
Ольшевський І. Диптих про Світлану Костюк / І. Ольшевський // Ольшевський
І. З калейдоскопа десятиліть : рефлексії запізнілого вісімдесятника. Т. 2 / І.
Ольшевський. – Луцьк, 2022. – С. 86–98.
Ольшевський І. Траєкторія творчості Світлани Костюк / І. Ольшевський //
Літературна Україна. – 2015. – № 18/19. – С. 13.
«Просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними...» : [про Світлану
Костюк] // Волинь-нова. – 2017. – № 4. – С.10.
Холодна О. «А я ще й не жила» : [про Світлану Костюк] / О. Холодна // Сім'я
і дім. – 2017. – № 2. – С.13.
Немає коментарів:
Дописати коментар