27 жовтня працівники
краєзнавчого відділу Волинській обласній бібліотеці для юнацтва в хабі Мераба
студентам Волинського національного університету та Луцького педагогічного
коледжу, а також, ліцеїстам ВОЛзПФФП ім. Героїв Небесної Сотні презентували
книгу Тараса Матвіїва «Мої думки».
У цій книзі вміщено частину
життя журналіста, майданівця, волонтера, громадського активіста, депутата,
офіцера, Героя України, посмертно.
Він мужньо захищав нас з вами,
загинув рятуючи своїх побратимів, йому було лише 32.
Усі присутні вшанували хвилиною
мовчання пам'ять Тараса та всіх Героїв України
Він прожив коротке, але, дуже
круте земне життя.
У нього безліч амплуа. Кожне з
них пронизане відвагою, жертовністю, відданістю.
Запрошений до слова та спільної
молитви капелан, духівник сім’ї Матвіївих, отець Леонід із храму Покрови
Пресвятої Богородиці Кохавинського
монастиря імені св. Герарда розповів про життєві досягнення Героя, про його
жертовність задля українського народу, про його любов.
Так, найкраще про Тараса
говорять його справи. Найголовнішим стало виконання заповіді Любові: покласти
душу свою за друзів своїх.
З рукописного:
«Любов - конечна мета свободи.
Довершена особистість досягає
просвітлення через очищення любов'ю.
Не знання, не воля і сила є
ціллю свободи, а - любов.
Вона є шлях і потреба, і мета.
Особистість не може
самотворитися. Вона не буває щаслива у собі для себе.
Попри закони справедливості і
логіки - вона, будуючи себе, віддає себе до скону. Вона знаходить щастя в
інших. Для себе її не існує.
Особистість розчиняється у
Світі. Любов особистості - особливе надпоняття, бо наближається за рівнем
відчуття до Батьківської любові. Саме любові, що виходить поза межі звичайного
мислення, саме любові, відважної до самознищення - саме на таку відповідь очікує
Господь».
Літературною редакторкою та
упорядницею книги "МОЇ ДУМКИ. Тарас Матвіїв | Ритмопроза" стала мама
Тараса, Валентина Матвіїв.
У ній все досконало: зміст,
ілюстрації, фактура, шрифти...
А найголовніше - у ній сам
Тарас.
Матір воїна Героя України
Тараса Матвіїва Валентина Матвіїв, котра була присутня на презентації,
розповідала:
"Видати збірку, книгу,
спогади..." Друга мрія сина у списку з 51 мрії, який ми знайшли вже
після...
Але першою була "Перемога:
Крим і Донбас".
Тому своє життя, свою молодість,
всі свої сили, уміння й таланти Тарас поклав на алтар цієї заповітної мрії -
від перших днів Революції Гідності і аж до останнього подиху на передовій
фронту роzzійсько-української війни.
Тому здійснили цю мрію за нього
ми, батьки...
Як уміли, як відчували, як
осягнули... »
Дякуючи волинським волонтерам
Меценатам для солдата, зокрема, Руслану Теліпському, Тарас пустив коріння у Луцьку на довгі віки.
Повернувся кленом туди, де
вперше побачив світ.
До слова, він ще й придбав 20
примірників книги автора, оскільки Українське Слово - це також зброя проти
ворога.
Ця література буде спрямована у
бібліотеки області.
Слова співчуття та вдячності
усім присутнім висловила директорка Волинської обласної бібліотеки для юнацтва
Алла Єфремова та зачитала вірш Тараса, про Волинь.
Потужним атмосферним
підсиленням заходу стали музично/вокальні композиції бандуристки Катерини
Миронюк та гітаристки Наталії Максимук.
На останок, усі виконали Гімн
України, а батько/офіцер Тарас
Григорович подякував усім за організацію та проведення заходу, зауважив, що
його син безперечно був патріотом, але, він ще й був життєрадісним, коханим і
закоханим.
Тарас Матвіїв - чудовий приклад для наслідування. Ті, хто
мали щастя й честь його знати, - це підтвердять. Хто ж не був знайомим,
запрошую до знайомства через книгу Тараса.
Немає коментарів:
Дописати коментар