#ЧитаюІмена2022

 

 

(Корсак І. Ф. Отаман Чайка : роман / І. Ф. Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 192 с. – (Українська Кліо). 

Світ книги Івана Корсака «Отаман Чайка» #ЧитаюІмена2022 

Польська еліта у першій і певною мірою другій половині ХІХ століття була пронизана українофільськими тенденціями. Підтвердження цьому – поява «української школи» у польській поезії в Кременецькому ліцеї, салону при князівському палаці Сангушків, де була створена двома мовами Томашем Падурою відома пісня «Гей, соколи». Все це не могло не вплинути на світогляд героя книги Івана Корсака «Отаман Чайка» – Міхала Чайковського.

Родовитий шляхтич із спольщеної української родини, оточений українським світом і спогадами про козацьку вольницю, герой книги, разом із такими, як сам поляками, намагається зацікавити тодішню Європу Україною і її жагою до волі. Саме життя отамана Чайки (1804-1886), сповнене духом авантурництва й дивовижних, почасти парадоксальних поворотів долі. Та й сам карколомний сюжет книги, головні герої якої є реальними історичними особами, не залишить байдужим читача.

То хто ж він – Отаман Чайка з точки зору Івана Корсака – авантюрист чи герой, польський шляхтич, повстанець, ініціатор і учасник державних переворотів на Балканах, письменник, дипломат і, зрештою, командир Полку козаків оттоманських, останній кошовий отаман? А чи передусім це поляк, відданий ідеї звільнення України від російського поневолення?

Письменник блискуче відповідає на ці питання, описує життя Чайковського – химерне, складне, авантюрне і неймовірно захопливе. Правнук гетьмана Брюховецького по матері, він виховувався в родині, у якій шанували спогади про славне козацьке минуле. Міхал народився на нашій Волині і на все життя зберіг любов до неї.

У 1831 році він звільнив своїх кріпаків і приєднався до поляків, які повстали проти російського царату, а після поразки Листопадового повстання втік до Парижа, а згодом оселився в Стамбулі й був очільником таємної шпигунської організації, яка мала на меті дестабілізацію дій росіян на Балканах. За завданням  князя Адама Чарторийського ініціював переворот у Сербії.

Пізніше Міхал Чайковський під тиском обставин був змушений прийняти іслам і став Садик-пашею, сформував козацькі загони, хотів відновити Січ за Дунаєм. Він створив Полк козаків оттоманських і успішно проявив себе як командир протягом російсько-турецької війни, воюючи проти росіян на боці турків, навіть отримав титул «Око, вухо і правиця престолу». Великий польський поет Адам Міцкевич, перебуваючи в загонах Садика-паші (Міхала Чайковського), заразився холерою та помер у нього на руках.

Наприкінці життя Міхал Чайковський зміг повернутися на рідну землю, проте останні роки доживав у бідності й самотині. Вкоротив собі віку й був похований поруч із близьким другом та бойовим побратимом Адамом Морозовичем.

Невгамовна натура знайшла свій відбиток у його творчості, літературна спадщина складає 12 томів. Міхал Чайковський репрезентує так звану «українську школу» в польській літературі ХІХ ст. Йому навіть приписують авторство знаменитого програмного твору кирило-мефодіївців «Закон Божий, або Книга Буття українського народу» (про це говорив сам Микола Костомаров).

Чайковський завжди вважав себе поляком, проте ідея незалежної України була для нього на першому місці. Мрією Чайковського було воскресіння Запорозької Січі, старої козацької України.

Завдяки роману Івана Корсака образ Міхала Чайковського постає в нашій уяві повнокровним, об'ємним, живим. Ми наче торкаємося до життя цієї людини, його боріннями, розуміємо його ідеї й поривання. Воно було неймовірним у цієї унікальної особистості і захоплює нас до останньої сторінки.

Читайте роман і пориньте у багатий світ «Отамана Чайки»… 

                                                                       Ірена Горлінська