Олександр Цинкаловський

 

Олександр Цинкаловський

(9 січня 1898 – 19 квітня 1983).

«Волинь, сестра, додому... Я дуже сумую за тобою, а ще більше – за Україною...»

 

Ці слова, сказані на смертному ложі, належать Олександру Миколайовичу Цинкаловському, історику, археологу, краєзнавцю, який все своє життя присвятив вивченню історичного минулого та культурної спадщини Волині.

Наша Україна, власне Волинь, має цікаву історію і приховує чимало таємниць. А земля приховує в собі чимало скарбів минулого. Такі скарби тихенько лежать у землі і чекають свого часу, чекають на дослідника, який знайшов і описав би їх. Таким невгамовним дослідником нашого краю став Олександр Цинкаловський.

Народився вчений 9 січня 1898 року в стародавній столиці Волині – Володимирі, де проживав його дід Павло Нетецький, який цікавився історією Волині, збирав старі пам’ятки. Саме він прищепив онукові Олександрові любов до свого краю та зацікавив його історією, етнографією, сфрагістикою та ін.

Сім’я Цинкаловських у Володимирі проживала недовго. Батька, як залізничника, перевели на роботу до Ковеля, де Олександр вступив до підготовчого класу місцевої гімназії. Згодом, після вибуху Першої світової війни російська влада організувала евакуацію всіх урядовців та родин на схід. Разом з іншими родина Цинкаловських були вивезені спочатку до Тамбова, а згодом до Казані, де Олександр повернувся до навчання.

Після Лютневої революції 1917 р. евакуйовані родини почали повертатися на Батьківщину. Так Цинкаловські опинилися у Звягелі, а звідти Олександр потрапив на військову службу до Житомира. Його направили спочатку в школу Підстаршин, а далі – у Культурний відділ армії УНР. У цей час майбутній історик побував на кількох фронтах.

Справжньою школою життя для Олександра Цинкаловського було вчителювання в селі Осмиловичі Іваничівського району – у Волинському Прибужжі, де він вчиться спілкуватися з людьми праці, носіями історичної спадщини, записує від них перекази, досліджує археологічні пам’ятки.

Згодом він поступився місцем вчителя в Осмиловичах своїй сестрі Олені і переїхав до Варшави – там за порадою знаного археолога Антоновича стає співробітником Державного археологічного музею, впродовж 30-40-х рр. ХХ ст. виїжджав в експедиції по Волині, де збирав цінні матеріали.

У 1925-1929 рр. навчався у Варшавському університеті на богословському факультеті. У той час захистив магістерську дисертацію «Сліди християнства на Волині до князя Володимира», в якій науково доводив, що християнство поширювалося на Волині ще до офіційного його прийняття в Києві у 988 році.

Перед Другою світовою війною Олександр Цинкаловський став директором краєзнавчого музею в Крем’янці, який спочатку функціонував при Крем’янецькому ліцеї, а згодом став самостійною установою.

За німецької окупації він переїхав до Варшави і повернувся до праці в Археологічному музеї, де очолював волинський відділ. У часи Варшавського повстання 1944 року напівголодні, разом з дружиною, вони винесли з палаючого помешкання не особисте майно, а рукописи наукових праць...

Уже у повоєнний час історик відновив втрачені рукописи, скрупульозно збираючи їх у бібліотеках європейських університетів.

Утікаючи з палаючої Варшави, подалися на захід, а по війні поселилися в Кракові, де вчений проживав до кінця життя. Там знайшов роботу в «Домі Книги», що дало йому нагоду знайомитися з усіма книжковими новинками. Вчений займався археологією і публіцистикою, став співробітником Археологічного інституту Польської Академії наук. Друкувався в українських діаспорних виданнях «Наше Слово», «Наша Культура», Українському календарі, Православному календарі, «Літописі Волині» тощо.

Незважаючи на те, що О. Цинкаловський після Другої світової війни був відірваний від основного ареалу своїх досліджень на Волині, – його доробок зайняв належне місце серед дослідників цього краю за часів незалежності України. Щоправда, широкому загалу науковців за кордоном він був відомим ще з 50-70 рр. ХХ ст.

Внесок Олександра Миколайовича у вивченні Волинського краю настільки великий, що оцінювати його в рамках однієї науки неможливо. Це волинознавець надзвичайно широкого профілю. Багатогранність зацікавлень вченого вражає. Йому належать фахові дослідження з археології Волині і Володимирщини, сфрагістики (наука про печатки), боністики (вивчає паперові гроші), нумізматики, сакральної архітектури і живопису, фольклору й етнографії тощо. На професійному рівні вчений цікавився гідрологією та картографією. Автор 12 карт Волині і Полісся. Займався укладанням бібліографії з аналізом зразків європейської літератури.

Дослідника дуже дивував той факт, що історія Волині в радянській літературі розпочиналася з 17 вересня 1939 р., а як же тисячоліття до того? Учений досліджував мандрівку Т. Шевченка по Волині, довів, що у XVII столітті тут була вже своя опера, вивчив історію чи не кожного маленького села, хутора, урочища.

Науковець досліджував Стару (історичну) Волинь, до складу якої входять сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, частково Хмельницька і Тернопільська області. Щоб краще пізнати їхню історію, дослідник на підводі, а часто і пішки обійшов увесь край. Багатьох з цих населених пунктів нині вже немає на карті, але Олександр Миколайович увіковічнив їх на сторінках двотомного словника «Стара Волинь і Волинське Полісся», який видали у Канаді вже по смерті автора. У цій фундаментальній праці описано понад п’ять тисяч історичних об’єктів.

У поліському селі Сераховичі археолог знайшов човен зі скарбом римських срібних монет і безкорисливо передав їх до музею, а у листі до сестри писав: «Вишли кілька злотих, жити треба... Дасть Бог, віддячу за добре до мене ставлення...»

Учений довів, що Волинь – це регіон, який торгував з римськими колоніями у Північному Причорномор’ї, бо річка Прип’ять і її притоки слугували комунікативними шляхами (на цій території виявлені цінні археологічні знахідки).

Різноплановість його наукових інтересів та весь життєвий шлях О. Цинкаловського засвідчують його талант і відданість рідній землі. Науковець був щирим патріотом України, вболівав за майбутнє її історико-культурної спадщини, бо в одному з листів до родини писав: «Нікого не цікавить, яка доля все це спіткає, як не одна наша пам’ятка загинула, а наші люди будуть їсти, спати, і мовчати...»

Недарма вчений зайняв чільне місце серед дослідників Волині загалом, а Володимирщини зокрема, своїми науковими роботами показав самобутню історію рідного краю. Його непересічна постать вченого є прикладом справжнього патріота для молодих поколінь, а його науковий доробок слугує першоджерелом для сучасного дослідника.

Науковий доробок О. Цинкаловського, присвячений рідній Волині

«Materiały do pradziejów Wołynia і Polesia Wołyńskiego» (1961, 1963);

«Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981 р.» (1930);

«Княжий город Володимир» (1935);

«Волинські дерев'яні церкви XVII–XVIII ст.» (1935);

«Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся» (1961);

«Ріка Прип'ять та її допливи: старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком» (1966), як Антін Бужанський;

«Старовинні пам'ятки Волині» (1975);

«Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року» (1984, 1986).

З мистецтва і архітектури Олександр Цинкаловський опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV–XVIII століть на Західній Україні»

 

Твори Олександра Цинкаловського

Цинкаловський О. Волинські деревляні церкви (XVII–XVIII ст.) /

О. Цинкаловський // Життя і знання. – 1935. – Ч. 4.

Цинкаловський О. Волинь / О. Цинкаловський // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук та ін. – Луцьк, 2007. – С. 60–65.

Цинкаловський О. Данило Братковський / О. Цинкаловський // Данило Братковський – поет і громадянин : матеріали наук.–краєзн. конф. – Луцьк, 2002. – С. 149–152.

Цинкаловський О. Дорогами Волині / О. Цинкаловський // Радянська Волинь. – 1972. – 1 листоп.

Цинкаловський О. З історії словника / О. Цинкаловський // Молода Волинь. – 1991. – 4 січ. – С. 6.

Цинкаловський О. Історико-географічний і економічний словник Волині і Волинського Полісся / О. Цинкаловський // Літопис Волині : наук.–популяр. зб. волинознавства / Ін-т Дослідів Волині ; голов. ред. Ю. Мулик-Луцик. – Вінніпег, 1977–1978. – Ч. 12. – С. 99–103.

Цинкаловський О. Камінь-Каширський / О. Цинкаловський // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть : матеріали Х наук. іст.–краєзн. конф., яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000–2002 рр. : зб. наук. пр. / Манев. краєзн. музей, Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, Волин. обл. т-во краєзнавців ; упоряд.

 Г. В. Бондаренко. – Луцьк, 2002. – С. 211–212.

Цинкаловський О. Княжий город Володимир / О. Цинкаловський. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 122 с.

Цинкаловський О. Оселя з часу неоліту під м. Володимиром / О. Цинкаловський // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук та ін. – Луцьк, 2007. – С. 222–223.

Цинкаловський О. Сліди християнства на Волині до кн. Володимира Великого / О. Цинкаловський // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук та ін. – Луцьк, 2007. – С. 224–236.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. – Канада : Вінніпег. – Т. 1 : краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. – 1984. – 600 с.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. – Канада : Вінніпег. – Т. 2 : краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. – 1986. – 578 с.

Цинкаловський О. Старовинні пам’ятки Волині / О. Цинкаловський. – Торонто : Т-во «Волинь», 1975. – 124 с.

Цинкаловський О. Хрести-енколпіони / О. Цинкаловський // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук та ін. – Луцьк, 2007. –С. 237–243.

Цинкаловський О. Церкви XV-XVIII cт. на Західній Україні / О. Цинкаловський // Церковний календар. – Варшава, 1970.

 

Література про Олександра Цинкаловського

Білик В. Матеріали О. Цинкаловського у фондах Волинського краєзнавчого музею / В. Білик // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Олександр Цинкаловський і край : матеріали XXVII міжнар. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 1020-ій річниці від першої писемної згадки про Володимир та 110-річчю від дня народж. О. Цинкаловського – Луцьк, 2008. – Вип. 27. – С. 49–53.

Бобак О. М. Час відкривати істину : родовід Олександра Цинкаловського – патріарха волин. краєзнавства : худож.-біогр. оповідь / О. М. Бобак. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 109 с.

Бундак О. Олександр Цинкаловський : історико-археологічні студії / О. Бундак // Українська історична наука на шляху творчого поступу : в 3 т. : [доп. та повідомл.] / ІІІ Міжнар. наук. конгрес укр. істориків, Луцьк, 17-19 трав. 2006 р. ; Волин. нац. ун-т. ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2008. – Т. 3. – С. 364–368.

Гачол А. Місця, пов'язані з життям та діяльністю Олександра Цинкаловського / А. Гачол // Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби : навч. посіб. / М. М. Кучинко, Г. В. Охріменко, В. Савицький. – Луцьк, 2008. – С. 243–244.

Гика В. М. Волинські дороги Олександра Цинкаловського : (за матеріалами документів Волинського обласного архіву) / В. М. Гика // Роде наш красний : Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк, 1999. – Т. 3. – С. 646–648.

Дзюбан О. Олександр Миколайович Цинкаловський – археолог, історик, музейний працівник, публіцист / О. Дзюбан // Українська періодика. Історія і сучасність : доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.–теорет. конф., Львів, 17–18 трав. 2002 р. / за ред. М. М. Романюка – Львів, 2002. – С. 635–639.

Енциклопедія українознавства : словникова частина / голов. ред.

В. Кубійович. – Львів : Молоде життя, 1993 – Т. 10. – Перевид. в Україні. – 2000. – С. 3681.

Кучинко М. Археологічні уроки Олександра Цинкаловського / М. Кучинко // Погорина : літ.–краєзн. альм. Рівненщини / ред. та упоряд. Є. Цимбалюк. – Рівне : Овід. – 2016. – C. 296–299.

Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук та ін. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 740 с. – (Краєзнавча бібліотека Волині).

Ошуркевич О. Етнокультурні дослідження Олександра Цинкаловського / О. Ошуркевич // Минуле і сучасне Волині : Олександр Цинкаловський і край : матеріали ІХ наук. іст.–краєзн. міжнар. конф., 20–23 січ. 1998 р. / відп. ред. Г. В. Бондаренко. – Луцьк, 1998. – С. 53–54.

Петрунін О. Олександр Цинкаловський, син Володимира-Волинського / О. Петрунін // Слово просвіти. – 2017. – № 10. – С. 11.

Терський С. Цинкаловський Олександр Миколайович / С. Терський // Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині : монографія / С. Терський. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – С. 202–203.

Цибульська О. Олександр Миколайович Цинкаловський / О. Цибульська // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олександр Цинкаловський і край : матеріали ХХVІ міжнар. наук. іст.–краєзн. конф., присвяч. 1020-ій річниці від першої писем. згадки про Володимир та 110- річниці від дня народж. О. Цинкалавського, м. Володимир–Волинський. – Луцьк, 2008. – Вип. 27. – С. 32–36.

Шестакова Н. Олександр Цинкаловський та архів історії Унії / Шестакова Н // Волинська ікона. – 1998. – № 3. – С. 33–45.

Шиприкевич В. Олександр Цинкаловський / В. Шиприкевич // Роде наш красний : Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1999. – Т. 3. – С. 649–652.

Янович Б. Олександр Цинкаловський: історія кохання / Б. Янович // День. – 2017. – 28–29 квіт. – C. 1.

Вірш про Олександра Цинкаловського

Бобак О. Олександру Цинкаловському: [вірш] / О. Бобак // Пересопниця: стежками краєзнавчих подорожей / упоряд. В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович. – 2012. – C. 64.