На
території Волині проживало і нині мешкає більше 30 тисяч людей різних
національностей. Активними національно-культурними товариствами є Товариство
польської культури на Волині імені Єви Фелінської, Товариство польської культури
імені Тадеуша Костюшка у Волинські області, обласне товариство чехів «Матце
Волинська», Обласна організація циган «Терне Рома», Волинське товариство
польського мистецтва «Барви рубежів», Обласна релігійна організація
прогресивного іудаїзму (на 90% діє як національно-культурне товариство),
Громадська організація вірмен Волині «Лорі Берт» та «Ані», ГО «Кримські татари
Волині» та ГО «Переселенці Криму та Донбасу» та інші.
Розпочинаємо
серію публікацій (в рамках тижня національностей краю та проєкту культури
національних спільнот Волині), які знайомлять з їх культурою, історією,
традиціями.
Перша Конституція Європи, яка була втілена в
життя
Чимало
законів писалися правителями різних держав щоб регулювати права і обов’язки
своїх підлеглих. По-різному називалися ці правові документи і по-різному вони
втілювалися в життя. Однак чи не вперше в історії тодішньої Європи писаний
(хоча, звісно, перша написана і названа Конституція була Пилипа Орлика, якій,
щоправда, не судилося зреалізуватися на практиці). Основний закон, який був і
названий Конституцією і був втілений в життя, хоч на короткий час – Конституція
Речі Посполитої 3 травня 1791 року.
Є
поширеною думка, що першою європейською конституцією була Конституція Пилипа
Орлика. Однак цей документ так і не набув чинності.
Першою
прийнятою в Європі конституцією стала Конституція Польського королівства й
Великого князівства Литовського, яка була прийнята під час засідання т. зв.
Чотирьохлітнього сейму 3 травня 1791 р. Щоправда, цей документ офіційно мав
назву, де слово конституція не фігурувало. Він називався «Ustawa rzandоwa». Це
можна перекласти як «закон про владу» чи «закон про управління», зрештою — як
«основний закон». Справді, цей документ постає як основний закон, «закон над
законами». У ньому говориться, що всі законодавчі акти, які йому суперечать,
відміняються.
Творці
цього документу свідомо уникали назви «конституція», аби їх не звинуватили в
революційності. У той час це слово часто асоціювалося з революцією. Однак в
самому тексті зазначеного документу неодноразово звучить слово «конституція».
При цьому мається на увазі саме «Ustawa rzandоwa».
Конституція
3 травня – значною мірою стала результатом розвитком польської правової думки.
Хоча й увібрала вона чимало досягнень європейської правничої думки епохи
Просвітництва. Зокрема, в ній знайшли відображення ідеї про народний
суверенітет, а також ідеї про поділ влади.
Водночас
«Ustawa rzandоwa» мала стосунок до України. Так, у її написанні й прийнятті
брали участь вихідці з українських полонізованих земель.
Важливу
роль у створенні Конституції 3 травня відіграв тодішній польський король
Станіслав Август Понятовський (1732-1798). Народився він у селі Вовчин, на
Берестейщині. Це були українські терени. По материнській лінії його предками
були князі Чорторийські (Чарторийські), які належали до полонізованої
української аристократії.
Конституція
3 травня не встигла виявити себе повною мірою. Вона діяла лише близько року. До
того ж її реалізація зазнала перешкод як усередині країни, так і ззовні.
Скасування Конституції відверто вимагала Росія. І не даремно. Дієздатна Річ
Посполита їй була непотрібна. Їй потрібно, щоб у цій державі й далі зберігалася
політична анархія.
І
все ж Конституція 3 травня – це яскравий і цікавий епізод в розвитку правничої
думки в Європі. До цього епізоду, як бачимо, мали чималий стосунок вихідці з
українських земель, зрештою, й вона мала стосунок до України. Більше можна
прочитати тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар