понеділок, 18 березня 2024 р.

ПАВЛО КОРОБЧУК «ХВОЯ»


Представляємо збірку віршів поета Павла Коробчука «Хвоя», де слова виходять за межі простих висловлювань.

Кожен вірш  це маленька історія, яка розповідає про втрату, тугу, надію і кохання. Вони створюють мозаїку емоцій, яка переплітається через весь спектр людського досвіду. Автор намагається схопити те, що неможливо висловити словами, але що відчуває кожен в своєму серці.

У цій збірці поезій читачі знайдуть справжню глибину людської душі, роздуми про найважливіші аспекти нашого існування. Кожен вірш створений, щоб змусити нас відчути, пережити і знову знайти сенс у тих моментах, коли все здається втраченим. Це збірка, яка залишить слід у серцях тих, хто має сміливість подивитися в очі болю та кохання, життя та смерті.

 

трапеза 

Я нікого не вбив. Інші заповіді порушив.

Я багато любив. І багато любити мушу.

Й лише зараз подумав, що в мене вдихнули одне

Тільки слово «дякую», ним замінюю душу.


Словом «дякую» варто закінчувати усе.

Це як липовий мед, апельсин, полуничний десерт.

І дожити своє так, щоб дякувати за прожите.

І померти своє так, щоб дякувати за смерть.


ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА

Павло Коробчук письменник, музикант, волонтер. Автор поетичних книжок «Навій», «Мерехтіло», «Динозавр», «Кайфологія», «Цілодобово» (з Б.О. Горобчуком та О. Коцаревим), «Натщенебо», романів «Ключові клапани», «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань».

Навчався на відділенні сходознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У сферах журналістики, SMM, digital працював на Радіо Свобода, Gazeta.ua, vvnews.info, UAINFO.ORG, «Майдан закордонних справ», «Чесно. Фільтруй суд», в Українському інституті книги, очолював департамент цифрових продуктів та соцмереж на Суспільному. Керівник комунікаційного відділу фонду «Сміливі відновлювати».

Займається електронною музикою. Автор альбомів HOROBRO (2016), ZOOVSIM (2020), ЧЕРВОНОЗЕМ (2022). В якості актора й читача віршів зіграв понад двадцять музичних вистав з гуртом The Velvet Sun за творчістю Емі Вайнгауз (Київ, Львів, Хмельницький, Тернопіль, Луцьк, Вінниця). У різні роки грав і продовжує грати на барабанах у гуртах Райдо, StroOm, Drunk&Drowned.

Збірка чекає Вас у відділі краєзнавства Волинської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою пр. Волі, 2.

#анонс_книг

#краєзнавчий_відділ

 

 

четвер, 7 березня 2024 р.

ВОЛИНЬ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

9 березня 1814 р. народився Тарас Григорович Шевченко. Сьогодні минає 210-та річниця від дня його народження.

Тарас Шевченко великий український поет, мислитель і художник. Люди з різних країн світу шанують його пам’ять. Шевченко є основоположником нової української мови та літератури. Саме в його творчості були закладені ті основи, які стали провідними для плеяди передових українських письменників другої половини ХІХ століття.

До вашої уваги пропонуємо інформаційний ролик про роль Волині у творчості Тараса Шевченка.


 


КНИЖКОВА ВИСТАВКА «ФІЗИКА І ЛІРИКА АНАТОЛІЯ СВІДЗИНСЬКОГО»

Цього року виповнюється 95 років від дня народження Анатолія Вадимовича Свідзинського.

Анатолій Вадимович Свідзинський народився 1 березня 1929 р. у м. Могилів-Подільський Вінницької області. Вищу освіту здобув на фізико-математичному факультеті у Львівському державному університеті імені Івана Франка, який закінчив із відзнакою в 1952 р. Продовживши наукові дослідження, у 1956 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Метод функціонального інтегрування в теорії функцій Гріна», яку захистив у Львові. Незабаром Міністерство освіти скерувало Анатолія Свідзинського на роботу асистентом кафедри математичної фізики Харківського політехнічного інституту. 1960 р. у Харкові створюється Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР, куди він перейшов на роботу. У 1972 р. Анатолій Вадимович захистив докторську дисертацію з теорії надпровідності на тему: «Струмові стани в просторово-неоднорідних надпровідних системах».

У 1993 р. Анатолій Свідзинський на пропозицію віце-прем’єра уряду України переїхав на Волинь з метою організації в Луцьку нового університету ─ Волинського національного університету імені Лесі Українки. Він стає першим ректором, за короткий строк і в тяжких економічних умовах основної структури університету організував колектив на розбудову, зокрема, збільшує приблизно вдвічі кількість факультетів. З 1993 р. вчений очолює кафедру теоретичної та математичної фізики в цьому навчальному закладі.

Внаслідок погіршення здоров’я Анатолій Свідзинський залишає посаду ректора у травні 1995 р. і віддається викладацькій і науковій роботі, формує волинську школу фізиків-теоретиків. У 1998 р. він обраний дійсним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

За час наукової діяльності вчений видав понад 100 публікацій у галузі теоретичної фізики, 10 монографій та підручників, а також праці з теорії релігії, культурології, націології, філософських проблем природознавства та історії. Окрім того, він написав низку сатиричних новел, виданих під назвою «Роки й обличчя» у м. Луцьку у 2015 р.

У 1993 р. був обраний заступником голови проводу Організації українських націоналістів. Довгий час був членом проводу, а згодом сенату організації. У 2001–2005 рр. був головним редактором громадсько-політичного часопису «Розбудова держави». На пошану свого дядька — видатного поета доби Розстріляного відродження Володимира Свідзинського, якого називають одним із найфеноменальніших і найтрагічніших поетів ХХ століття, Анатолій Вадимович у 2003 р. видав книжку «Я виноград відновлення у ніч несу…»

Був одружений, мав двох доньок. Анатолій Вадимович Свідзинський помер 23 січня 2019 р. в м. Луцьку у віці 89 років. Похований у м. Львові на Сихівському цвинтарі, поряд з могилою мами.

Багаторічна діяльність Анатолія Вадимовича відзначена на найвищому рівні. Він нагороджений знаком «Відмінник освіти України», орденом Архістратига Михаїла за заслуги перед Українською помісною православною церквою, Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» та званням «Заслужений діяч науки і техніки України».

До уваги читачів у відділі краєзнавства розгорнута книжкова виставка «Фізика і лірика Анатолія Свідзинського».


понеділок, 4 березня 2024 р.

Володимир Лис «Максим Гонтар»

 

«Максим Гонтар» Володимира Лиса є в наявності у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва.

Сьогодні вашій увазі пропонуємо книгу Володимира Лиса «Максим Гонтар». Роман складається з п'яти розділів («Повернення», «Зав'язь», «Випробування», «Межа», «Жести»). Головний герой у книзі постає молодим інтелектуалом-нонконформістом, істориком, науковцем і публіцистом, справжнім патріотом, який власними вчинками доводить вірність прадавнім героїчним традиціям свого народу. На сторінках роману порушується проблематика відносин батьків і дітей та пошуку свого місця в житті, відображене розділене та нерозділене кохання, з'являється щира дружба й підступна зрада. Книга показує складні перипетії міжособистісних стосунків, роздуми, почуття і переживання персонажів твору, наших сучасників, а також зв’язок історичного минулого та сучасності, індивідуальні долі представників різних поколінь і суспільно значущі процеси, вічні цінності та новітні технології.

Книга чекає Вас у відділі краєзнавства Волинської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою пр. Волі, 2.  

#краєзнавчий_відділ


середу, 28 лютого 2024 р.

Збірка поезій Олександри Гандзюк «Україна – 2022: код нескореності»











    Представляємо вашій увазі збірку поезій про війну кандидатки філологічних наук та письменниці Олександри Гандзюк «Україна  – 2022: код нескореності», яка розповідає про незламність духу українського народу. Вірші письменниці були неодноразово опубліковані в нідерландських ЗМІ («De Volkskrant», «Haarlems Dagblad») та в газеті «Свобода»  – найстарішій україномовній газеті в США.

    Збірка поезій «Україна 2022: код нескореності» поділяється на 5 тематичних циклів з промовистими назвами: «А Бог із нами», «Є те, що в нас нікому не відняти», «Монолог ненародженої дитини», «Крокує осінь крізь війну», «Хрести». Вірші пронизують біль втрати та віра в перемогу.

Горе матері

Уже не спиться матері ночами,

Завмерло серце й ледве тріпотить.

Думки печальні бродять табунами

І не дають забутись і спочить.


Вогонь горить і скапує сльозою,

А свічка у конвульсіях тремтить,

Убивча звістка вдарила грозою.

Ну як тепер з ножем у серці жить?


І як же на війну не мати зла?

Затамувати біль де взяти сили?

Гірка стежина сина привела,

Не до вінця  – до братської могили.


***

    Книга з автографом авторки чекає Вас у відділі краєзнавства Волинської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою пр. Волі, 2.


вівторок, 27 лютого 2024 р.

Підсумок онлайн-марафону «Лісова пісня перепрочитання»

Цього року виповнилося 110 років від виходу друком драми-феєрії «Лісова пісня», авторкою якої є наша знаменита землячка Леся Українка. Краєзнавчий відділ Волинської обласної бібліотеки для юнацтва ініціював марафон художнього читання #Лісова_пісня_перепрочитання, з метою вшанування пам`яті  та популяризації творчості Лесі Українки.

Отож, підводимо підсумки:  до онлайн-марафону #Лісова_пісня_перепрочитання долучилось 172 учасника з Волинської, Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської, Тернопільської, Чернігівської, Миколаївської, Житомирської, Львівської областей. Дуже втішені тим, що нашу ідею підтримують як дорослі так  і маленькі читачі. Драма-феєрія з роками не втрачає своєї актуальності, а лише набирає популярності.

Сердечно дякуємо за вашу активність, щирість, патріотизм! Кожен учасник марафону отримає подяку від Волинської обласної бібліотеки для юнацтва.

Дипломами з відзнакою та подарунками  нагороджуються :

Наталія Каліш, Надія Волторніст, Вікторія Коваленко, Варвара Сокаль, Домініка Шевчук, Ярослав Малоха, Даніела Шахова, Олександра Дроздова, Арсеній Борисенко, Анастасія Бучко, Владислав Чанишев, Володимир Чанишев, Власюк Емілія, Устина Яцишин, Аріна Омельчук, Тимофій Рабійчук.

Найбільше охоплення отримало відео читання Ірини Лукашук та Анастасії Шевчук з села Топільне Волинської області. 10 417. Дівчаток, також, очікують подарунки від бібліотеки!

Бажаємо натхнення, вдосконалення вмінь  художнього читання та пам`ятайте:

«Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має!»




 

неділю, 25 лютого 2024 р.

Леся Українка і Волинь

    25 лютого виповнюється 153-та річниця від Дня народження Лесі Українки. Волинь дала Україні і світові цю геніальну поетесу, тут минули її дитинство та юність. Пропонуємо до вашої уваги інформаційний ролик про роль нашого краю в житті Лесі Українки.

#краєзнавчий відділ