8 квітня відзначається Міжнародний день ромів

Роми – найбільша етнічна меншина в Європі. У 1971 р. в рамках першого Всесвітнього ромського конгресу було офіційно започатковано громадський рух, де було затверджено національний прапор і гімн. Цей день важливий для збереження і розвитку єдності громади, їхньої культури, мови, національної ідентичності, які переплітаються у європейському суспільстві. Сьогодні запалюють мільйони свічок як символ єдності ромів, а на воду спускають тисячі яскравих вінків, які символізують нелегку долю народу. Перша згадка про ромське населення датується початком XVI століття. У різні часи роми зазнавали репресій і переслідування. Сотні тисяч, судячи з історичних хронік і документів, були вбиті в роки Голокосту.

Серед видатних ромів є вчені, поети, композитори, музиканти, співаки, танцюристи, актори, режисери, боксери, футболісти, історики, політики, священики, місіонери, художники і скульптори.

Всесвітньовідомі письменники – роми:

- Сея Стойка (Ceija Stojka) (1933 – 2013), авторка літературних творів про Голокост «Ми живемо на самоті. Спогади про ромів» (1988), «Мандрівники цього світу» (1992);

- Вейло Балтазар – перший ром у Фінляндії, який опублікував книгу про свій народ, поет, новеліст та загалом творча людина, заснував театральну ромську групу «Drom» (Дорога), написав безліч новел, остання з яких «В любові та у війні» написана у 2008 році;

- Патрік Херн (Якумо Коізумі)(Patric Hearn,Yakumo Koizumi) (1850 – 1904), поет, журналіст, перекладач і викладач іноземної мови, народився в сім’ї ромів, які жили в Британії, став відомим під своїм японським псевдонімом Якумо Коізумі, автор декількох книг про Японію і її культуру, був викладачем англійської літератури в Імператорському Університеті Токіо і в університеті Васеда, з-під його пера вийшла робота «Квайдан: Історії та дослідження дивних речей»;

- Алі Краснічі (Ali Krasnići) (1952), одним з небагатьох авторів, який пише прозу на ромській мові, один з найпопулярніших і нагороджених письменників в колишній Югославії, опублікував понад сорок книг і безлічі інших літературних творів у різних жанрах: проза, поезія, драма, а також книг для дітей, автор ромського словника, який включає терміни, не запозичені з інших мов, перекладач з сербської і ромської;

- Матео Максимов (Matéo Maximoff) (1907 – 1999), пережив Геноцид під час Другої світової війни, став видатним письменником, який писав на ромській і французькій мовах, став пастором, переклав Новий Завіт на один із діалектів ромської мови (діалект калдерарів);

- Катарина Тайкон (Katarina Taikon) (1932-1995) стала відомою письменницею не лише в Швеції, дебютувала у 1969 році працею «Ромка», відомий її літературний дитячий твір «Катитци» («Katitzi») – історія ромської дівчинки;

- Броніслава Вайс «Папуша» (1908-1987) – одна із найвідоміших ромських поетес, з 1962 року – членкиня Спілки польських письменників, авторка збірки віршів «Пісні Папуши» (1956), що 25 разів видавався в Польщі (там же, в місті Гожув-Великопольський, їй поставлений пам’ятник, її біографія лягла в основу сюжету вистави «Ромська муза», поставленого театром «Романс», ім’ям Папуші названа одна з премій ромськомовної літератури).

У Волинській області представники національних спільнот становлять 3,1% від загальної кількості населення або 3,2 тисячі осіб, з яких значну частину становлять роми. Найбільша кількість ромського населення на Волині мешкає на території Луцького та Ковельського районів області.

Культурні надбання ромського народу вже давно стали невід’ємною складовою української культури, а їхня громадянська позиція займає гідне місце у процесі становлення і розвитку нашої держави та суспільства.