680 років з часу княжіння Любарта Гедиміновича у Луцьку!

Не закисаємо, не хандримо і насолоджуємось краєзнавчими цікавинками. Не тільки презентації будемо вам наші скидати, а й щось цікаве про події та особистості в історії Волині. Сьогодні давайте згадаємо будівничого вже кам’яного Луцького замку! Бо є нагода, є кругленька така краєзнавча дата:

680 років з часу княжіння Любарта Гедиміновича у Луцьку!

Доба княжіння сина литовського князя Гедиміна, Великого князя Любарта на Волинських землях розпочалася у 1340 році. Любарт Гедимінович прийняв православну віру та одружився з дочкою галицького і володимир-волинського князя Андрія Юрійовича, який був нащадком князя Данила Галицького. Саме із Любартом пов’язана яскрава історія шлюбного страждання. Правда, невідомо, від чого тут більше страждали: від вимушеності політичного шлюбу чи через надто довге очікування.

Лучани люблять згадувати про Любартове кохання з Ганною-Буче. Великий князь литовський Гедимін хотів династично закріпитися на руських землях, тож ініціював шлюб свого сина Любарта з Ганною-Буче. Про все домовилися 1316 року. Придане – луцьке княжіння. Але матір нареченої була проти шлюбу. Можливо, через те, що її дочка була надто юна. Проте вже на заручинах було зрозуміло, що з Любарта та Ганни вийде хороша пара.

За кілька років помер князь Андрій – батько Ганни-Буче. Тож всі думали, що шлюбу вже не буде. Аж врешті 1331 року довгоочікуваний шлюб таки став реальністю.

Молодята почали жити в дерев’яному замку Луцька. Тож, ймовірно, що саме через одруження Любарт почав перебудовувати замок на цегляний 1340 року. Очікувалося, що саме у цьому замку продовжиться династія Галицько-Волинського князівства через поєднання з Гедиміновичами.

Але ці мрії розтанули 1349 року. Ганна-Буче померла, так і не народивши дитину. Будівництво замку не припинялося і вже невдовзі твердиня стала повністю цегляною.

З того часу Волинь мала виняткове становище: вона була «зовсім осібним світом», не схожим на Велике князівство Литовське. Князь дбав про розвиток торгівлі був засновником оборонного мурованого замку в Луцьку, зводив церкви. А що важливо – за його князювання Волинь залишалася українською землею за суттю.

Великий князь Любарт-Дмитро Гедимінович за майже 50 років правління не лише укріпив і зберіг державність Волині, а й був послідовним борцем за відродження Галицько-Волинської держави.

А Луцький замок або Замок Любарта назавжди став символом столиці Волині і буде нагадувати нам про свого першого господаря.

І до вашої уваги, дорогоцінні наші, пропонуємо насолодитись двома бомбезними телерепортажами журналістів українських телеканалів. Ми запишались, направду! А ви?